В 1638 году Галилео Галилеем был представлен закон квадрата-куба:
когда объект подвергается пропорциональному увеличению размеров, его новый
объём будет пропорционален кубу множителя; а новая площадь его поверхности
будет пропорциональна квадрату множителя.
На языке математики этот закон выглядит так:
V2 = V1 • (l2/l1)^3
A2 = A1 • (l2/l1)^2,
где V – объём, А – площадь, l – линейный размер; а индексы 1 и 2 обозначают
начальный и конечный параметр объекта соответственно. Интересно, что l –
любой линейный размер и не имеет значения, какая именно часть организма
будет измеряна.
Используя закон квадрата-куба, ответьте, какие размеры более выгодны
теплокровным животным в местах с холодным климатом: маленькие или
большие? Почему? Как Вы считаете, какая геометрическая фигура теоретически
наиболее выгодна для защиты от холода (предположим, что животное может
принять любую форму)? Напишите ход Ваших рассуждений.
Почему предпочтительнее использовать собственные стволовые клетки пациента? ответ на этот вопрос очень прост: нет иммунного ответа организма и нет необходимости в иммуносупрессивной терапии, нет риска передачи болезни от донора к реципиенту, при этом затрат производится значительно меньше. Плюс – намного сложнее найти подходящего донора, чем взять стволовые клетки у данного человека.
Почему целесообразнее брать пуповинную кровь при рождении? Оказывается, стволовые клетки, несмотря на их уникальное свойство самовоспроизведения, также стареют. «На самом деле, мы стареем, потому что наши стволовые клетки также стареют. Стволовые клетки – это те клетки, которые возобновляют наши ткани. Если они стареют, то стареем и мы», -
Если сохранять стволовые клетки при температуре жидкого азота – ниже минус 196 градусов, то их эффективность сохраняется. Период полураспада клеток при таком хранении составляет 2000 лет, и это чисто теоретические выкладки, поскольку на практике у человечества есть опыт сохранения этих клеток всего лишь на 25 лет. При таком сроке хранения они не теряли своей эффективности, и это логично, поскольку при таких температурах все биологические процессы останавливаются, следовательно, клетка не может разрушаться.
В мире сегодня существует порядка 500 банков пуповинной крови.
Объяснение:
•Зовнішня будова птиці•
Тіло птиці складається з голови, тулуба, хвоста та двох пар кінцівок, причому одна пара завжди представлена у вигляді недорозвинених або добре розвинених крил. Задні кінцівки пристосовані до ходьби, копання в землі чи оперативного переміщення. Будова пальців ніг у птахів дуже різноманітна і залежить від їх життя. З тулубом голова з'єднується з до рухомий шиї. Спереду голови у птахів утворений дзьоб, який у більшості птахів має різна будова, але все-таки складається з наддзьобка і піддзьобка, вкриті роговим речовиною. У процесі еволюції птахи втратили зуби, що дало їм перевагу під час польоту, з-за полегшення ваги голови. Ніздрі розташовані на верхній частині дзьоба. Очі знаходяться трохи вище і далі дзьоба і складаються з верхнього і нижнього століття, а також миготливої перетинки. Слухові отвори розташовані позаду очей.
•Внутрішня будова птаха•
Мають добре розвинену мускулатуру, з особливо сильно розвиненими грудними м'язами, призначені ним для здійснення руху крил під час польоту і м'язами шиї, для виконання активних рухів, у тому числі опускання і повертання голови. Менш добре розвинені у більшості птахів м'язи спини. З'єднання м'язів з кістками здійснюється за рахунок сухожиль. У більшості птахів деякі сухожилля тягнуться через весь колінний суглоб доходять до кінців пальців. Тому, при згинання ноги птиці в коліні, не довільно згинаються і пальці. Саме тому, коли птахи вночі сплять, вчепившись за гілку або інший предмет - не падають, тому що вагою свого тіла згинають колінний суглоб, за яким тягнеться мимовільне згинання пальців.
Объяснение: