В-1. Установите соответствие между верхними и нижними дыхательными путями. А. Верхние
1. Гортань
дыхательные пути 2. Носовая полость
3. Ротоглотка
A
Б
Б. Нижние
4. Бронхи
дыхательные пути 5. Носоглотка
6. Трахея
B-2. Установите последовательность механизма выдоха:
A
Б
B
Г
Межрёберные мышцы расслабляются.
Объём грудной клетки уменьшается,
Давление в лёгких становится выше атмосферного.
Диафрагма поднимается вверх.
Грудная клетка опускается вниз.
Лёгкие сжимаются.
Воздух выходит в окружающую среду
Ж
E
ГОСТАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ - це біотичне середовище існування, пов'язане з ресурсами живого
організму.
Объяснение:
Взаємовигідні взаємодії організмів хазяїна та симбіонта. Це мешкання
мікроскопічних водоростей у тканинах тридакни. У так званих «зелених»
гідр (Hydra viridissima) в клітинах ентодерми живуть водорості роду
Chlorella. На світлі такі гідри можуть понад чотири місяці обходитися без їжі,
а без симбіонтів і годування гинуть за два місяці. Яскраве забарвлення
коралових рифів також зумовлене наявністю симбіотичних водоростей. У
разі їх загибелі тіло корала стає сірим, а через нестачу поживних сполук він
гине. Водорості можуть оселятися і на наземних організмах. Найбільш
відомим прикладом є мешкання їх на шерсті лінивців. Звісно, ці ссавці не
використовують продукти фотосинтезу, але зелений відтінок забарвлення
допомагає їхньому маскуванню.
Частіше за водоростей у якості симбіонтів виступають бактерії. Кишкова
паличка в людини утворює вітамін K. Бактеріальні симбіонти джгутикових
одноклітинних, що мешкають у травному тракті рослиноїдних тварин,
ними целюлози (терміти, жуйні ссавці).
Ендосимбіоз. Оселення прокаріотичної клітини всередині іншої -
ендосимбіоз - мало важливе значення в процесі еволюції. Відповідно до
сучасних уявлень, саме так виникли важливі клітинні складники -
мітохондрії та пластиди. Імовірно, спочатку це був симбіоз автономних
організмів, проте в процесі розвитку частина генів симбіонтів перемістилася
до ядерного геному, що зробило таке співіснування облігатним
(обов'язковим). основними адаптаціями мешканців гостального середовища є
взаємозалежне живлення, спрощення організації, анаеробне дихання, органи
прикріплення тощо.
Спинной мозг (лат. Medulla spinalis) — орган ЦНС позвоночных, расположенный в позвоночном канале. Принято считать, что граница между спинным и головным мозгом проходит на уровне перекрёста пирамидных волокон (хотя эта граница весьма условна). Внутри спинного мозга имеется полость, называемая центральным каналом (лат. Canalis centralis). Спинной мозг защищён мягкой, паутинной и твёрдой мозговыми оболочками. Пространства между оболочками и спинномозговым каналом заполнены спинномозговой жидкостью. Пространство между внешней твёрдой оболочкой и костью позвонков называется эпидуральным и заполнено жиром и венозной сетью.