Установите соответствие между группой организмов и ее ролью в экосистеме. ( ) ГРУППА ОРГАНИЗМОВ РОЛЬ В ЭКОСИСТЕМАХ А) гнилостные бактерии В) береза С) гриб мухомор Д) бурая водоросль Е) волк F) серая акула
1) продуценты
2) редуценты
3) консументы
5в) Предположите, что произойдет, если в экосистеме исчезнут редуценты? (2 бадда)
Плауны обладают ограниченным ростом, так как ось их побегов нарастает с особых верхушечных тканей (меристем), которые со временем теряют де-литься
Плаун с катапультой
Вегетативное размножение большинства плаунов происходит путем отмирания старых побегов и корневищ.
У некоторых плаунов (например, L. selago) органами вегетативного размножения являются выводковые луковички и почки, образующиеся в верхней части побега.
При созревании почка опадает или катапультируется особым механизмом на расстояние до 0.5 м.
Когда плаун "взрослеет"?
Равноспоровые плауны имеют подземные мясистые обоеполые гаметофиты-заростки (растеньица, несущие половые органы), достигающие длины двух сантиметров. Они ведут сапротрофный образ жизни (питаются за счет мертвого органического вещества) и созре-вают в течение 1 – 15 лет.
Забота о потомстве у плаунов
В женском гаметофите полушниковых плаунов (Isoёtales) образуется несколько специальных клеток для питания зародыша.
Споры "под зонтиком"
При увеличении влажности воздуха (во время дождя, тумана) створки спорангия (вмести-лища спор) плаунов (Lycopodium) закрываются, и споры остаются сухими.
Споры "под домашним арестом"
Спорангии (споровые вместилища) полушниковых плаунов (Isoёtales) не имеют никаких механизмов для вскрытия. Их споры практически все время находятся в замкнутом про-странстве и освобождаются лишь при ежегодном отмирании листьев и сгнивании стенки спорангия.
Спорам плаунов и червяк не страшен
Споры плаунов попадают в землю с током воды или в результате деятельности дождевых червей, которые поедают их, но через пищеварительный тракт споры проходят невреди-мыми. Пищеварительные ферменты червей не могут разрушить прочную оболочку спор.
Гриб — "приемная мать плауна"
Прорастание спор плаунов происходит через 3 – 8 лет при условии внедрения в них гифов (нитей) почвенных грибов-зигомицетов. Если этого не происходит, растение не развивается.
Плауны в воде
Современные плауны — как правило, наземные растения, в то время как среди вы-мерших попадались такие, которые вели полупогруженный в воду образ жизни.
У представителей порядка Asteroxylales на это указывает наличие воздухоносных полостей в стебле.
Среди современных плаунов водный образ жизни характерен лишь для 7% (двух видов рода Stylites и семидесяти видов рода Isoёtes). Во внутренней зоне коры их корней образуется воздухоносная полость.
Кислород, возникающий в листьях в процессе фотосинтеза, проходит в воздушную по-лость и обеспечивает таким образом нормальную жизнедеятельность корней, развиваю-щихся нередко в анаэробных (бескислородных) условиях.
Плауны в оцепенении
Ряд видов рода Selaginella в период засухи впадать в криптобиоз, при котором боковые листья заворачиваются на верхнюю сторону, а побеги закручиваются к центру "куста". Так они без труда переносят сильное освещение и высокую температуру.
Какого цвета лист у плауна?
Листья некоторых обитающих в тени представителей рода Selaginella при освещении сол-нечным или рассеянным светом приобретают голубой, сине-зеленый, бронзовый оттенок, что связано с разложением света при преломлении его в поверхностном слое оболочек эпидермальных клеток.
Плаун — любитель пожаров
Плаун Phylloglossum drummondii, встречающийся на западе и юге Австралии, в Тасмании и Новой Зеландии, при к жизни в местах с периодически повторяющимися пожарами. Поэтому успешные меры по предупреждению пожаров сокращают область обитания этого растения.
Рост плаунов
Возраст и годовой прирост плауна-баранца (Hupeszia selago) можно легко высчи-тать по числу спороносных зон стебля, разделенных зонами с сохранившимися после катапультирования основаниями выводковых почек.
Ежегодный прирост сплюснутого плауна (L. complanatum) составляет около 13 см.
"Ведьмины кольца" плаунов
Плаун-баранец (Hupeszia selago) образует своеобразные куртины, в центре которых стебли растения нередко отмирают и заторфовываются, а нарастание плауна идет центробежно.
Иногда у плаунов наблюдаются "кольца", которые у сплюснутого плауна (L. complanatum), например, могут достигать диаметра 40 м и более и иметь возраст 150 –300 лет.
Ядовитые плауны
Некоторые виды плаунов содержат сильнейший парализующий яд, сходный по ха-рактеру действия с ядом кураре.
Вероятно, поэтому позвоночные травоядные животные не употребляют плауны в пищу, хотя беспозвоночные поедают их видимого вреда.
Плаун в борьбе с никотинизмом
Плауны используют при лечении никотинизма, алкоголизма, глазных болезней, однако, самолечение может привести к смерти.
В медицине споровый порошок плаунов используется в качестве детской присыпки.
Плаун – краска и плаун-гирлянда
Из плаунов получают зеленую, синюю и желтую краски.
Местное население в ряде мест используют плауны для изготовления гирлянд и озеленения помещений.
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.
ростом
Плауны обладают ограниченным ростом, так как ось их побегов нарастает с особых верхушечных тканей (меристем), которые со временем теряют де-литься
Плаун с катапультой
Вегетативное размножение большинства плаунов происходит путем отмирания старых побегов и корневищ.
У некоторых плаунов (например, L. selago) органами вегетативного размножения являются выводковые луковички и почки, образующиеся в верхней части побега.
При созревании почка опадает или катапультируется особым механизмом на расстояние до 0.5 м.
Когда плаун "взрослеет"?
Равноспоровые плауны имеют подземные мясистые обоеполые гаметофиты-заростки (растеньица, несущие половые органы), достигающие длины двух сантиметров. Они ведут сапротрофный образ жизни (питаются за счет мертвого органического вещества) и созре-вают в течение 1 – 15 лет.
Забота о потомстве у плаунов
В женском гаметофите полушниковых плаунов (Isoёtales) образуется несколько специальных клеток для питания зародыша.
Споры "под зонтиком"
При увеличении влажности воздуха (во время дождя, тумана) створки спорангия (вмести-лища спор) плаунов (Lycopodium) закрываются, и споры остаются сухими.
Споры "под домашним арестом"
Спорангии (споровые вместилища) полушниковых плаунов (Isoёtales) не имеют никаких механизмов для вскрытия. Их споры практически все время находятся в замкнутом про-странстве и освобождаются лишь при ежегодном отмирании листьев и сгнивании стенки спорангия.
Спорам плаунов и червяк не страшен
Споры плаунов попадают в землю с током воды или в результате деятельности дождевых червей, которые поедают их, но через пищеварительный тракт споры проходят невреди-мыми. Пищеварительные ферменты червей не могут разрушить прочную оболочку спор.
Гриб — "приемная мать плауна"
Прорастание спор плаунов происходит через 3 – 8 лет при условии внедрения в них гифов (нитей) почвенных грибов-зигомицетов. Если этого не происходит, растение не развивается.
Плауны в воде
Современные плауны — как правило, наземные растения, в то время как среди вы-мерших попадались такие, которые вели полупогруженный в воду образ жизни.
У представителей порядка Asteroxylales на это указывает наличие воздухоносных полостей в стебле.
Среди современных плаунов водный образ жизни характерен лишь для 7% (двух видов рода Stylites и семидесяти видов рода Isoёtes). Во внутренней зоне коры их корней образуется воздухоносная полость.
Кислород, возникающий в листьях в процессе фотосинтеза, проходит в воздушную по-лость и обеспечивает таким образом нормальную жизнедеятельность корней, развиваю-щихся нередко в анаэробных (бескислородных) условиях.
Плауны в оцепенении
Ряд видов рода Selaginella в период засухи впадать в криптобиоз, при котором боковые листья заворачиваются на верхнюю сторону, а побеги закручиваются к центру "куста". Так они без труда переносят сильное освещение и высокую температуру.
Какого цвета лист у плауна?
Листья некоторых обитающих в тени представителей рода Selaginella при освещении сол-нечным или рассеянным светом приобретают голубой, сине-зеленый, бронзовый оттенок, что связано с разложением света при преломлении его в поверхностном слое оболочек эпидермальных клеток.
Плаун — любитель пожаров
Плаун Phylloglossum drummondii, встречающийся на западе и юге Австралии, в Тасмании и Новой Зеландии, при к жизни в местах с периодически повторяющимися пожарами. Поэтому успешные меры по предупреждению пожаров сокращают область обитания этого растения.
Рост плаунов
Возраст и годовой прирост плауна-баранца (Hupeszia selago) можно легко высчи-тать по числу спороносных зон стебля, разделенных зонами с сохранившимися после катапультирования основаниями выводковых почек.
Ежегодный прирост сплюснутого плауна (L. complanatum) составляет около 13 см.
"Ведьмины кольца" плаунов
Плаун-баранец (Hupeszia selago) образует своеобразные куртины, в центре которых стебли растения нередко отмирают и заторфовываются, а нарастание плауна идет центробежно.
Иногда у плаунов наблюдаются "кольца", которые у сплюснутого плауна (L. complanatum), например, могут достигать диаметра 40 м и более и иметь возраст 150 –300 лет.
Ядовитые плауны
Некоторые виды плаунов содержат сильнейший парализующий яд, сходный по ха-рактеру действия с ядом кураре.
Вероятно, поэтому позвоночные травоядные животные не употребляют плауны в пищу, хотя беспозвоночные поедают их видимого вреда.
Плаун в борьбе с никотинизмом
Плауны используют при лечении никотинизма, алкоголизма, глазных болезней, однако, самолечение может привести к смерти.
В медицине споровый порошок плаунов используется в качестве детской присыпки.
Плаун – краска и плаун-гирлянда
Из плаунов получают зеленую, синюю и желтую краски.
Местное население в ряде мест используют плауны для изготовления гирлянд и озеленения помещений.
"Взрывные" плауны
§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.