Пресмыка́ющиеся, или репти́лии (лат. Reptilia) — класс (по традиционной классификации) или парафилетическая группа (покладистической классификации)[1] преимущественно наземных позвоночных животных, включающий современных черепах, крокодилов,клювоголовых, амфисбен, ящериц и змей. В XVIII—XIX веках вместе с амфибиями объединялись в группу гады — холоднокровные наземные позвоночные. Сейчас считаются самыми близкими к птицам (или даже объединяются с ними в одну таксономическую группу). В мире известно около 9400 видов пресмыкающихся[2], на территории России обитает 77 видов[3][4].
Крупнейшие наземные животные принадлежали к динозаврам — представителям древних пресмыкающихся. Пресмыкающиеся пережили расцвет в эпоху мезозоя, когда они доминировали на земле, в море и в воздухе. В конце мелового периода большая часть пресмыкающихся вымерла. Современные рептилии — лишь разрозненные остатки того мира. Однако, древние рептилии дали начало двум процветающим в настоящее время группам животных — птицам и млекопитающим, причём многие при обусловившие эволюционный успех этих групп, появились еще у их предков, представлявших собой специализированные формы рептилий (дифференцированная зубная система, теплокровность, теплоизолирующие покровы тела — перья и шерсть, развитый головной мозг, и так далее).
Сенсорна система — це система організму, що забезпечує сприйняття й перероблення інформації про зміни довкілля та стан внутрішньо-
го середовища організму. Органи, які сприймають інформацію й передають у вищі відділи, називаються аналізаторами.
Сенсорні системи людини та їх аналізатори
Структура сенсорної системи
Рецептори формують периферичний відділ аналізатора. Це спеціальні органи та клітини, здатні сприймати специфічну інформацію, а також трансформувати енергію подразнення в електричний імпульс і таким чином передавати інформацію.
Нервове волокно та провідникові шляхи спинного мозку утворюють провідниковий відділ аналізатора. Здатні передавати виниклі в рецепторах нервові імпульси до центральної нервової системи.
Підкіркові центри й зони аналізаторів на корі великих півкуль формують центральний відділ аналізатора. Він є головним сенсорним відділом, де обробляється отримана інформація та формується відповідь. До центрального відділу належать сенсорні зони асоціативної кори великих півкуль (зорова, слухова, смакова, нюхова, загальної чутливості).
Пресмыка́ющиеся, или репти́лии (лат. Reptilia) — класс (по традиционной классификации) или парафилетическая группа (покладистической классификации)[1] преимущественно наземных позвоночных животных, включающий современных черепах, крокодилов,клювоголовых, амфисбен, ящериц и змей. В XVIII—XIX веках вместе с амфибиями объединялись в группу гады — холоднокровные наземные позвоночные. Сейчас считаются самыми близкими к птицам (или даже объединяются с ними в одну таксономическую группу). В мире известно около 9400 видов пресмыкающихся[2], на территории России обитает 77 видов[3][4].
Крупнейшие наземные животные принадлежали к динозаврам — представителям древних пресмыкающихся. Пресмыкающиеся пережили расцвет в эпоху мезозоя, когда они доминировали на земле, в море и в воздухе. В конце мелового периода большая часть пресмыкающихся вымерла. Современные рептилии — лишь разрозненные остатки того мира. Однако, древние рептилии дали начало двум процветающим в настоящее время группам животных — птицам и млекопитающим, причём многие при обусловившие эволюционный успех этих групп, появились еще у их предков, представлявших собой специализированные формы рептилий (дифференцированная зубная система, теплокровность, теплоизолирующие покровы тела — перья и шерсть, развитый головной мозг, и так далее).
го середовища організму. Органи, які сприймають інформацію й передають у вищі відділи, називаються аналізаторами.
Сенсорні системи людини та їх аналізатори
Структура сенсорної системи
Рецептори формують периферичний відділ аналізатора. Це спеціальні органи та клітини, здатні сприймати специфічну інформацію, а також трансформувати енергію подразнення в електричний імпульс і таким чином передавати інформацію.
Нервове волокно та провідникові шляхи спинного мозку утворюють провідниковий відділ аналізатора. Здатні передавати виниклі в рецепторах нервові імпульси до центральної нервової системи.
Підкіркові центри й зони аналізаторів на корі великих півкуль формують центральний відділ аналізатора. Він є головним сенсорним відділом, де обробляється отримана інформація та формується відповідь. До центрального відділу належать сенсорні зони асоціативної кори великих півкуль (зорова, слухова, смакова, нюхова, загальної чутливості).