1-характер обмена веществ, связанный с образованием мочевины;
2-гетеротрофный тип питания;
3-содержание в стенке клеток хитина;
4-образование запасного продукта — гликогена
Признаки различия:
Отличия по питанию:
Растения – автотрофы, т. е. сами делают для себя органические вещества из неорганических (углекислого газа и воды) в процессе фотосинтеза.
Животные и грибы – гетеротрофы, т. е. готовые органические вещества получают с пищей.
2. Рост или передвижение:
Животные передвигаться, растут только до начала размножения.
Растения и грибы не передвигаются, зато неограниченно растут в течение всей жизни.
3. Отличия по строению и работе клетки:
1) Только у растений есть пластиды (хлоропаласты, лейкопласты, хромопласты)
2) Только у растений есть крупная центральная вакуоль, которая занимает большую часть взрослой клетки (оболочка этой вакуоли называется тонопласт, а содержимое – клеточный сок).
3) Только у животных нет клеточной стенки (плотной оболочки), у растений она есть из целлюлозы (клетчатки), а у грибов – из хитина.
4) Только у животных есть клеточный центр (центриоли).
5) Запасной углевод у растений – крахмал, а у животных и грибов – гликоген.
система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на довкілля.
Це більше ніж наукова дисципліна, перш за все — екологія, з якою її найчастіше розуміють чи плутають. Визначною особливістю є практичний напрям діяльності і широкий спектр соціально-культурних і природних відносин, яких вона стосується. В колишньому СРСР перший університетський курс на цю тему більше 30 років читав Кавтарадзе Дмитро Миколайович, який також був засновником і керівником однойменної лабораторії в МДУ ім. М. В. Ломоносова. На її базі були розроблені і впроваджені у навчальний процес по всьому СРСР ділові та імітаційні ігри, які дозволяють на практиці відчути характер природоохоронної діяльності, побачити цілісність і взаємопов'язаність світу.
Признаки сходства грибов с животными:
1-характер обмена веществ, связанный с образованием мочевины;
2-гетеротрофный тип питания;
3-содержание в стенке клеток хитина;
4-образование запасного продукта — гликогена
Признаки различия:
Отличия по питанию:
Растения – автотрофы, т. е. сами делают для себя органические вещества из неорганических (углекислого газа и воды) в процессе фотосинтеза.
Животные и грибы – гетеротрофы, т. е. готовые органические вещества получают с пищей.
2. Рост или передвижение:
Животные передвигаться, растут только до начала размножения.
Растения и грибы не передвигаются, зато неограниченно растут в течение всей жизни.
3. Отличия по строению и работе клетки:
1) Только у растений есть пластиды (хлоропаласты, лейкопласты, хромопласты)
2) Только у растений есть крупная центральная вакуоль, которая занимает большую часть взрослой клетки (оболочка этой вакуоли называется тонопласт, а содержимое – клеточный сок).
3) Только у животных нет клеточной стенки (плотной оболочки), у растений она есть из целлюлозы (клетчатки), а у грибов – из хитина.
4) Только у животных есть клеточный центр (центриоли).
5) Запасной углевод у растений – крахмал, а у животных и грибов – гликоген.
Відповідь:
система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Це сукупність державних, адміністративних, правових, економічних, політичних і суспільних заходів, спрямованих на раціональне використання, відтворення і збереження природних ресурсів землі, обмеження негативного впливу людської діяльності на довкілля.
Це більше ніж наукова дисципліна, перш за все — екологія, з якою її найчастіше розуміють чи плутають. Визначною особливістю є практичний напрям діяльності і широкий спектр соціально-культурних і природних відносин, яких вона стосується. В колишньому СРСР перший університетський курс на цю тему більше 30 років читав Кавтарадзе Дмитро Миколайович, який також був засновником і керівником однойменної лабораторії в МДУ ім. М. В. Ломоносова. На її базі були розроблені і впроваджені у навчальний процес по всьому СРСР ділові та імітаційні ігри, які дозволяють на практиці відчути характер природоохоронної діяльності, побачити цілісність і взаємопов'язаність світу.
Пояснення: