Теорія еволюції
Встановіть відповідність між теоріями еволюції та положеннями, що до них належать.
І.Телеологічна концепція еволюції
ІІ.Теорія еволюції Ламарка
ІІІ.Теорія еволюції Дарвіна
ІV.Синтетична теорія еволюції
1. Основи даної теорії викладено у праці яка називається «Походження видів шляхом природного добору»
2. Елементарними чинниками еволюції є дрейф генів, популяційні хвилі та ізоляція.
3. Чинником еволюції є внутрішнє прагнення до вдосконалення;
4. Рушійною силою еволюції є природний добір, що діє на сукупність фенотипів популяції
5. Еволюція полягає в безперервних пристосувальних змінах видів;
6. Прямий вплив умов середовища через вправляння чи невправляння органів визначає мінливість організмів;
7. Еволюція органічного світу відбувається не випадково, а за певною програмою, закладеною в якомусь невідомому нам генетичному коді Всесвіту
8. Нові породи тварин і сорти рослин у процесі селекції утворюються під впливом штучного добору.
9. Природний добір буває рушійним, стабілізуючим та розриваючим.
10. успадковуються лише набуті за життя особин корисні ознаки;
11. Вибіркове виживання і розмноження найбільш пристосованих особин є природним добором, що вважається рушійною силою еволюції;
12. Елементарним еволюційним матеріалом та єдиним джерелом нових спадкових ознак є мутації.
Мешковатый, щекастый с маленькими ушками, коротенькими лапками и хвостиком зверь смотрится добродушным увальнем. Окраска меха пестрая, яркая, рыжевато-бурая. На голове и боках вальковатого жирненького тельца желтые пятнышки, брюшко бархатисто-черное. Передние лапки у хомяка умеют многое, подвижными пальцами он захватывает еду, подносит ее ко рту, освобождает защечные мешки от собранного добра, вылущивает колосья, чистит шерстку, умывается и переносит детенышей. За шкуркой хомяки ухаживают очень тщательно. Расчесывают ее коготками, зубами, языком и часто купаются в песке. Песчинки, сбегая по телу мелкими струйками, уносят с собой частички грязи и паразитов.
Селятся хомяки поодиночке, поблизости от хлебных или кукурузных полей, садов, виноградников. Роют глубокие и сложные норы. Днем спят, ночью выходят на кормежку. Рацион такой же, как у тушканчика, разве что хомяк больше любит картофель, виноград и птичьи яйца. В случае, если попадается крупное яйцо (дрофы, например) , которое ни в лапах не унесешь, ни за щеку не засунешь, хомяк толкает его лбом и катит в нору. В самом деле, не пропадать же добру, раз повезло. Если одновременно во время кормежки хомяк собирает растительный и животный корм, то в защечных мешках они строго дифференцированы: за одной щекой зерна, к примеру, за другой кузнечики и прочее «мясо» . Эти мешки, которые В. И. Даль назвал «защечными сумкам» — мудрейшее изобретение природы.
В продуктовых «авоськах» хомяк за один раз может притащить домой 70 крупных горошин, или 18–20 виноградин, или более 300 зерен пшеницы. Иногда так набьет их, что из-за раздувшихся щек в нору не пролезает. В этом случае давит на щеки передними лапками, выдавливает часть собранного, остальное уносит в нору, а потом подбирает оставленное. За лето хомяк может съесть 10–12 кг самых различных сельхозпродуктов, да еще на зиму запасет около полупуда. У зимы, как известно, рот велик
Р аа х ААген а Афен Аа,Аа,Аа,Аа
черн.
В потомстве первой самки из 37 особей оказалось 17 коричневых, следовательно, она была гетерозиготной. Расщепление по фенотипу (20 черных и 17 коричневых) приблизительно соответствует расщеплению при анализирующем скрещивании (1:1).
Р аа х Ааген а А,а
фен Аа,аа
коричн. черн.