Большие полушария всегда функционируют совместно с подкорковыми образованиями и мозговым стволом. Как высший отдел нервной системы, они осуществляют 2 взаимосвязанные функции. 1) Взаимодействие организма с внешней средой — его поведение в окружающем материальном мире и функцию речи. Решающее значение в обеспечении их соответствия условиям жизни имеет социальная среда. Это высшая нервная деятельность больших полушарий с ближайшими подкорковыми центрами, обеспечивающая нормальные сложные отношения организма к внешнему миру. 2) Объединение функций организма и нервная регуляция всех органов. Это низшая нервная деятельность больших полушарий головного мозга, ближайших подкорковых центров, мозгового ствола и спинного мозга.
Высшая нервная деятельность играет ведущую роль и определяет низшую нервную деятельность. В свою очередь низшая нервная деятельность влияет на высшую, так как вегетативные функции изменяют функциональное состояние и деятельность больших полушарий и подкорковых центров.
В большие полушария головного мозга поступает некоторая часть центростремительных импульсов из всех рецепторов, что вызывает поток центробежных импульсов из больших полушарий в скелетную мускулатуру и внутренние органы. Таким образом, посредством больших полушарий и подкорковых центров осуществляются безусловные, или врожденные, и условные, или приобретенные, рефлексы, составляющие высшую нервную деятельность.
Условный рефлекс — это новый рефлекс, а не копия безусловного, воспроизводимая при действии условного раздражителя. Деятельность органа или системы органов, вызываемая условным раздражителем, изменяется при поступлении в головной мозг импульсов из внешних органов чувств. Кроме этих импульсов при образовании двигательных рефлексов поступают также центростремительные импульсы из проприорецепторов, а при выработке условных рефлексов на внутренние органы — из интерорецепторов. Эти импульсы корригируют, т. е. уточняют и существенно изменяют безусловные рефлексы. Особенно резко выступает значение этого корригирования, или обратной информации, при формировании новых двигательных рефлексов, составляющих поведение и функцию речи.
Большие полушария и ближайшие подкорковые центры являются также органом низшей нервной деятельности.
И. П. Павлов подчеркивал, что низшая нервная деятельность осуществляется преимущественно мозговым стволом и спинным мозгом. Например, функции сердечно-сосудистой, дыхательной и других систем рефлекторио саморегулируются мозговым стволом и спинным мозгом. Центростремительные импульсы из рецепторов внутренних органов вызывают безусловные рефлексы саморегулирования обмена веществ, дыхания, деятельности сердца, кровяного давления и т. д., но у здоровых людей они не ощущаются и не осознаются, даже когда они поступают в большие полушария. Импульсы из внутренних органов, достигая воспринимающих зон больших полушарий, изменяют их функциональное состояние, но, как отметил И. С. Сеченов, они вызывают «темные» ощущения только при существенных изменениях функций внутренних органов (голод, жажда, сытость и т. д.) и расстройствах их деятельности.
У здорового человека импульсы из рецепторов внутренних органов, или интерорецепторов, в отличие от импульсов из органов чувств, расположенных на внешней поверхности тела, не являются основой возникновения его ощущений и формирования сознания. Только та часть центростремительных импульсов из органов чувств, расположенных на внешней поверхности тела, которая достигает больших полушарий головного мозга, вызывая в них нервный процесс определенной интенсивности и сложности, воспринимается человеком в форме ощущений.
Раннє втручання - це комплексна система послуг сім’ї, в якій народилася дитина з неповносправністю чи ризиком розвитку такої. Ця система послуг скерована на раннє виявлення, терапію, профілактику порушень розвитку дитини та функціонування її в сім’ї.
Раннє втручання призначається для усіх дітей віком від 4 років, які мають ризик порушення у розвитку та їх сімей. Завдання раннього втручання-підвищити можливості батьків розвивати та виховувати свою дитину, впровадити допоміжні стратегії у режим життя сім’ї, допомагати родині та кожному з батьків знаходити й створювати власні ресурси, щоб справлятися з потребами дитини.
Сім’я забезпечує щоденне середовище, в якому дитина з особливими потребами росте та розвивається, тому саме сім’я знає потреби дитини, є первинним одержувачем послуг раннього втручання.ответ:
Объяснение:
руднощі у навчанні можуть бути зумовлені різними причинами. З метою подолання труднощів у навчанні надзвичайно важливо, щоб батьки доклали зусилля у перші шість років життя дитини. Адже від цього залежить як соціальна адаптація дитини серед однолітків, так і академічна успішність дитини.
Аби поступово зменшити, а згодом усунути відставання дитини, батькам необхідно звертати увагу на розвиток сприймання та орієнтування у формування мислення з опорою на унаочнення (малюнки, реальні предмети, макети тощо), а також на словесний матеріал (усні розповіді, казки, вірші, приказки, загадки тощо), формування елементів навчальної діяльності та ін.
Вправи з розвитку сприймання та орієнтування у Аналітичне сприйняття зображень
Зазвичай завдання такого типу передбачають порівняння однакових зображень, які відрізняються певними деталями. Доречно розпочинати їх з 2-3 відмінностей.
Дітям цікаві стилізовані зображення тварин, персонажів їхніх улюблених мультиків, добре знайомих предметів. Спочатку варто порівнювати 2 малюнки, згодом їх кількість може збільшуватись, як і кількість деталей, що відрізняють зображення.
Відмінності можуть полягати у дрібних деталях костюмів, незначних змінах у позі персонажів, кольорах елементів костюмів. Згодом ускладнення можна здійснити завдяки порівнянню сюжетних малюнків, на яких відмінності будуть у кількості персонажів на зображеннях, зображенні іншого часу доби тощо. Батьки можуть роздруковувати зображення на принтері, робити аплікації тощо.
У процесі роботи дитини над завданням, батьки ставлять навідні запитання; навчають обстежувати зображення у певній послідовності, стежать за зосередженням уваги малюка.
Окрім цього, розмаїття малюнків, сюжетів дають привід для розповідей, наприклад, про тварин, їхні звички, харчування, ознаки тощо (рослини, меблі, одяг, побутові речі, транспорт). Це поступово розширює знання дітей про навколишній світ.
Складання зображення з окремих частин
Сюжетний малюнок розрізається на частини, які потім дитина має скласти.
Для початку краще попрактикуватись зі складанням окремого зображення (знайомого дитині за обрисами предмета – літака, машинки; зображення людини, тварини). Для перших завдань доцільно розрізати зображення на 3-4 частини, згодом 5-6. Ці завдання можна проводити у двох варіантах – складання за уявою та складання за зразком (в цьому випадку знадобиться два однакових зображення, аби дитина використовувала його як підказку-зразок).
Для полегшення сприйняття зображення, зразок можна розкреслити на сегменти (однакові з тими, що в розрізаному наборі).
Ускладнити завдання можна, пропонуючи дитині складати одночасно два зображення різної величини (аналіз розрізаних шматочків зображень потребує від дитини аналізу деталей одразу за двома параметрами – формою та величиною).
Складання візерунків з геометричних фігур
Набори геометричних фігур, різні варіанти мозаїки, конструктора LEGO можна придбати або ж зробити вдома з різних матеріалів (картону, фетру, кришечок, пластику тощо).
Так само можна виготовити панель, на якій буде закріплюватись чи утримуватись візерунок. Дитині пропонують зразок з почергово розкладених фігур (спочатку однієї форми, але різних кольорів).
Поступово завдання ускладнюють і додають фігурки різних форм і різних кольорів варіантами зображень можна вважати лінійні зображення (один рядок з періодично повторюваною комбінацією). Втім, з кожним наступним заняттям варто ускладнювати обриси зображення (багатокутна зірка,
Большие полушария всегда функционируют совместно с подкорковыми образованиями и мозговым стволом. Как высший отдел нервной системы, они осуществляют 2 взаимосвязанные функции. 1) Взаимодействие организма с внешней средой — его поведение в окружающем материальном мире и функцию речи. Решающее значение в обеспечении их соответствия условиям жизни имеет социальная среда. Это высшая нервная деятельность больших полушарий с ближайшими подкорковыми центрами, обеспечивающая нормальные сложные отношения организма к внешнему миру. 2) Объединение функций организма и нервная регуляция всех органов. Это низшая нервная деятельность больших полушарий головного мозга, ближайших подкорковых центров, мозгового ствола и спинного мозга.
Высшая нервная деятельность играет ведущую роль и определяет низшую нервную деятельность. В свою очередь низшая нервная деятельность влияет на высшую, так как вегетативные функции изменяют функциональное состояние и деятельность больших полушарий и подкорковых центров.
В большие полушария головного мозга поступает некоторая часть центростремительных импульсов из всех рецепторов, что вызывает поток центробежных импульсов из больших полушарий в скелетную мускулатуру и внутренние органы. Таким образом, посредством больших полушарий и подкорковых центров осуществляются безусловные, или врожденные, и условные, или приобретенные, рефлексы, составляющие высшую нервную деятельность.
Условный рефлекс — это новый рефлекс, а не копия безусловного, воспроизводимая при действии условного раздражителя. Деятельность органа или системы органов, вызываемая условным раздражителем, изменяется при поступлении в головной мозг импульсов из внешних органов чувств. Кроме этих импульсов при образовании двигательных рефлексов поступают также центростремительные импульсы из проприорецепторов, а при выработке условных рефлексов на внутренние органы — из интерорецепторов. Эти импульсы корригируют, т. е. уточняют и существенно изменяют безусловные рефлексы. Особенно резко выступает значение этого корригирования, или обратной информации, при формировании новых двигательных рефлексов, составляющих поведение и функцию речи.
Большие полушария и ближайшие подкорковые центры являются также органом низшей нервной деятельности.
И. П. Павлов подчеркивал, что низшая нервная деятельность осуществляется преимущественно мозговым стволом и спинным мозгом. Например, функции сердечно-сосудистой, дыхательной и других систем рефлекторио саморегулируются мозговым стволом и спинным мозгом. Центростремительные импульсы из рецепторов внутренних органов вызывают безусловные рефлексы саморегулирования обмена веществ, дыхания, деятельности сердца, кровяного давления и т. д., но у здоровых людей они не ощущаются и не осознаются, даже когда они поступают в большие полушария. Импульсы из внутренних органов, достигая воспринимающих зон больших полушарий, изменяют их функциональное состояние, но, как отметил И. С. Сеченов, они вызывают «темные» ощущения только при существенных изменениях функций внутренних органов (голод, жажда, сытость и т. д.) и расстройствах их деятельности.
У здорового человека импульсы из рецепторов внутренних органов, или интерорецепторов, в отличие от импульсов из органов чувств, расположенных на внешней поверхности тела, не являются основой возникновения его ощущений и формирования сознания. Только та часть центростремительных импульсов из органов чувств, расположенных на внешней поверхности тела, которая достигает больших полушарий головного мозга, вызывая в них нервный процесс определенной интенсивности и сложности, воспринимается человеком в форме ощущений.
Раннє втручання - це комплексна система послуг сім’ї, в якій народилася дитина з неповносправністю чи ризиком розвитку такої. Ця система послуг скерована на раннє виявлення, терапію, профілактику порушень розвитку дитини та функціонування її в сім’ї.
Раннє втручання призначається для усіх дітей віком від 4 років, які мають ризик порушення у розвитку та їх сімей. Завдання раннього втручання-підвищити можливості батьків розвивати та виховувати свою дитину, впровадити допоміжні стратегії у режим життя сім’ї, допомагати родині та кожному з батьків знаходити й створювати власні ресурси, щоб справлятися з потребами дитини.
Сім’я забезпечує щоденне середовище, в якому дитина з особливими потребами росте та розвивається, тому саме сім’я знає потреби дитини, є первинним одержувачем послуг раннього втручання.ответ:
Объяснение:
руднощі у навчанні можуть бути зумовлені різними причинами. З метою подолання труднощів у навчанні надзвичайно важливо, щоб батьки доклали зусилля у перші шість років життя дитини. Адже від цього залежить як соціальна адаптація дитини серед однолітків, так і академічна успішність дитини.
Аби поступово зменшити, а згодом усунути відставання дитини, батькам необхідно звертати увагу на розвиток сприймання та орієнтування у формування мислення з опорою на унаочнення (малюнки, реальні предмети, макети тощо), а також на словесний матеріал (усні розповіді, казки, вірші, приказки, загадки тощо), формування елементів навчальної діяльності та ін.
Вправи з розвитку сприймання та орієнтування у Аналітичне сприйняття зображень
Зазвичай завдання такого типу передбачають порівняння однакових зображень, які відрізняються певними деталями. Доречно розпочинати їх з 2-3 відмінностей.
Дітям цікаві стилізовані зображення тварин, персонажів їхніх улюблених мультиків, добре знайомих предметів. Спочатку варто порівнювати 2 малюнки, згодом їх кількість може збільшуватись, як і кількість деталей, що відрізняють зображення.
Відмінності можуть полягати у дрібних деталях костюмів, незначних змінах у позі персонажів, кольорах елементів костюмів. Згодом ускладнення можна здійснити завдяки порівнянню сюжетних малюнків, на яких відмінності будуть у кількості персонажів на зображеннях, зображенні іншого часу доби тощо. Батьки можуть роздруковувати зображення на принтері, робити аплікації тощо.
У процесі роботи дитини над завданням, батьки ставлять навідні запитання; навчають обстежувати зображення у певній послідовності, стежать за зосередженням уваги малюка.
Окрім цього, розмаїття малюнків, сюжетів дають привід для розповідей, наприклад, про тварин, їхні звички, харчування, ознаки тощо (рослини, меблі, одяг, побутові речі, транспорт). Це поступово розширює знання дітей про навколишній світ.
Складання зображення з окремих частин
Сюжетний малюнок розрізається на частини, які потім дитина має скласти.
Для початку краще попрактикуватись зі складанням окремого зображення (знайомого дитині за обрисами предмета – літака, машинки; зображення людини, тварини). Для перших завдань доцільно розрізати зображення на 3-4 частини, згодом 5-6. Ці завдання можна проводити у двох варіантах – складання за уявою та складання за зразком (в цьому випадку знадобиться два однакових зображення, аби дитина використовувала його як підказку-зразок).
Для полегшення сприйняття зображення, зразок можна розкреслити на сегменти (однакові з тими, що в розрізаному наборі).
Ускладнити завдання можна, пропонуючи дитині складати одночасно два зображення різної величини (аналіз розрізаних шматочків зображень потребує від дитини аналізу деталей одразу за двома параметрами – формою та величиною).
Складання візерунків з геометричних фігур
Набори геометричних фігур, різні варіанти мозаїки, конструктора LEGO можна придбати або ж зробити вдома з різних матеріалів (картону, фетру, кришечок, пластику тощо).
Так само можна виготовити панель, на якій буде закріплюватись чи утримуватись візерунок. Дитині пропонують зразок з почергово розкладених фігур (спочатку однієї форми, але різних кольорів).
Поступово завдання ускладнюють і додають фігурки різних форм і різних кольорів варіантами зображень можна вважати лінійні зображення (один рядок з періодично повторюваною комбінацією). Втім, з кожним наступним заняттям варто ускладнювати обриси зображення (багатокутна зірка,
сніжинка, стилізовані квіти тощо).