Составьте цепи питания и укажите трофический уровень каждого звена цепи (используйте предложенные организмы внизу и можете добавить свои примеры ). Укажите тип составленной цепи (пастбищная или детритная )
А) Цепь, которая начинается в воде:
Б) Цепь, которая начинается на суше:
Растительноядные насекомые, фитопланктон ,хищная рыба, зоопланктон, цапля, зелёные растения (осока) , стрекоза, лягушка, планктоноядная рыба.
Людина, загалом, здавна використовувала знання модифікаційної мінливості, наприклад, у господарстві. При знанні певних індивідуальних особливостей кожної рослини (наприклад, потреба у світлі, воді, температурні умови) можна спланувати максимальний рівень використання (у межах норми реакції) цієї рослини — досягнути найвищої плодоносності. Тому різні види рослин люди розміщують для їх формування у різних умовах — у різних сезонах тощо. Схожа ситуація і з тваринами — знання про потреби, наприклад, корів зумовлює посилене створення молока і, як наслідок, підвищення удою.
Оскільки у людини функціональна асиметрія півкуль головного мозку формується з досягненням певного віку і у неграмотних неосвічених людей вона менша, можна допустити, що асиметрія є наслідком модифікаційної мінливості. Тому на етапах навчання дуже доцільно виявити здібності дитини, щоб найповніше реалізувати її фенотип.
Приклади модифікаційної мінливості
У комах та тварин
Збільшення рівня еритроцитів при підйомі в гори у тварин (гомеостаз)
Збільшення пігментації шкіри при інтенсивній дії ультрафіолетового випромінення
Розвиток рухового апарату у результаті тренувань
Шрами (морфоз)
Зміна забарвлення колорадських жуків при тривалому впливі на їх лялечки високих чи низьких температур
Зміна забарвлення хутра у деяких тварин при зміні погодних умов
Здатність метеликів з роду Ванесса (Vanessa) змінювати своє забарвлення при змінах температури
У рослинРізна будова підводного та надводного листя у рослин водяного лютика
Розвиток низькорослих форм з насіння рівнинних рослин, вирощених у горах
У бактерій
робота генів лактозного оперона кишечної палички
Засмага https://youtu.be/3-R-esj6uRo
Дыхание – это процесс, посредством которого живые организмы высвобождают энергию из питательных веществ. Когда дыхание протекает в клетках, его называют клеточным (тканевым) или внутренним дыханием. (Процесс клеточного дыхания был рассмотрен в § 13.) Если для этого процесса требуется кислород, то дыхание называют аэробным. Если же реакции происходят в отсутствие кислорода, то дыхание анаэробное. Анаэробными организмами являются некоторые бактерии, получающие энергию в процессе бескислородного расщепления углеводов или аминокислот. Анаэробами являются, например, такие бактерии, как палочки ботулизма и гангрены.
Клеточное (внутреннее) дыхание не следует путать с двумя процессами: поглощением кислорода из окружающей среды и выделением углекислого газа в среду. В совокупности эти два процесса составляют газообмен, или внешнее дыхание.
Газообмен. Внешнее дыхание, или газообмен, представляет собой совокупность процессов, обеспечивающих поступление в организм кислорода для использования его в биологическом окислении органических веществ и удаление из организма углекислого газа, образовавшегося в процессе окисления.