Поскольку центр тяжести у рыб выше центра плавучести, рыба всегда находится в неустойчивом положении и постоянно стремится перевернуться брюхом вверх. Работа грудных плавников рыбе сохранить нормальное положение тела в Кроме того, загребая то одним, то другим, то обоими вместе грудными плавниками рыба поворачивается в ту или иную сторону, вверх или вниз. Оттопыривая брюшные и грудные плавники, рыбы могут тормозить. Брюшные плавники, расположенные впереди грудных, играют роль дополнительных рулей глубины быстрому погружению рыбы.
Колове́ртки (Rotifera, Rotatoria) — один з типів двобічно-симетричних тварин. Основною характерною ознакою є наявність так званого навколоротового апарату — війкової формації на передньому кінці тіла, яка використовується для живлення і руху.
Відомо близько 2000 видів коловерток[1]. В основному це прісноводні мешканці, але деякі водяться в морі та вологих ґрунтах. Переважна більшість коловерток є вільноплаваючими, але відомі і прикріплені форми.
За розміром коловертки не перевищують 2 мм. До цього типу належить Ascomorpha minima — найдрібніша багатоклітинна тварина, розмір якої становить близько 40 мікрон. У зв'язку з малими розмірами тканини часто набувають синцитійної будови. Для типу в цілому характерна евтелія (постійність клітинного складу). Деякі коловертки можуть впадати в криптобіоз.
Поскольку центр тяжести у рыб выше центра плавучести, рыба всегда находится в неустойчивом положении и постоянно стремится перевернуться брюхом вверх. Работа грудных плавников рыбе сохранить нормальное положение тела в Кроме того, загребая то одним, то другим, то обоими вместе грудными плавниками рыба поворачивается в ту или иную сторону, вверх или вниз. Оттопыривая брюшные и грудные плавники, рыбы могут тормозить. Брюшные плавники, расположенные впереди грудных, играют роль дополнительных рулей глубины быстрому погружению рыбы.
Объяснение:
Колове́ртки (Rotifera, Rotatoria) — один з типів двобічно-симетричних тварин. Основною характерною ознакою є наявність так званого навколоротового апарату — війкової формації на передньому кінці тіла, яка використовується для живлення і руху.
Відомо близько 2000 видів коловерток[1]. В основному це прісноводні мешканці, але деякі водяться в морі та вологих ґрунтах. Переважна більшість коловерток є вільноплаваючими, але відомі і прикріплені форми.
За розміром коловертки не перевищують 2 мм. До цього типу належить Ascomorpha minima — найдрібніша багатоклітинна тварина, розмір якої становить близько 40 мікрон. У зв'язку з малими розмірами тканини часто набувають синцитійної будови. Для типу в цілому характерна евтелія (постійність клітинного складу). Деякі коловертки можуть впадати в криптобіоз.