СОЧ БЕАЛОГИЯ ТАМ заполните таблицу с описанием лимфатической системы человека банк слов:межклеточная жидеость,лимфатические узлы,лимфатические сосуды​

Маючи велику екологічну пластичність, тобто здатність при­стосовуватися до найрізноманітніших ландшафтних і кліматич­них умов, птахи розселилися по всій земній кулі, утворивши в різ­них її регіонах специфічні «життєві форми». На узбережжі морів і океанів, на великих річках і озерах меш­кають численні водоплавні птахи. Пристосування цих птахів до умов середовища такі: на задніх кінцівках — суцільні або розділе­ні плавальні перетинки; пір’я змащується жировою змазкою; під шкірою — товстий шар жиру, що надійно захищає тіло від надмір­ної тепловіддачі; форма тіла видовжена, лапи виступають далеко назад, що забезпечує швидке пересування у воді та під водою На річках, озерах, болотах живуть птахи іншого типу. Не всі вони можуть плавати і пірнати, але основне місце їхнього перебу­вання — очеретяні, осокові хащі. Задні кінцівки у них з довгими гнучкими пальцями, що дає їм змогу: ходити по лататтю, як по землі (пастушкові); на довгих ногах, як на ходулях, легко і зручно ходити мілководними болотами та косами (чаплі, журавлі, леле­ки). Деякі птахи живуть у заростях, але основний вид пересуван­ня і пошуку їжі — плавання (лебеді, гуси, Качки). У лісових птахів зовсім інші пристосувальні ознаки. Найкращі дереволази — дятли, повзики — лазять по стовбурах і гілках дерев за до міцних зігнутих кігтів, підпираючись жорсткими, твердими стерновими перами. Міцний дзьоб і довгий язик допома­гають їм видобувати з щілин кори і деревини поживу, видовбува­ти в деревині глибокі дупла для гнізд. Лісових птахів дуже багато, особливо у вологих тропічних лі­сах. Серед них є комахоїдні, м’ясоїдні та зерноїдні види, що зу­стрічаються в лісах різного типу, де вони займають різні яруси рослинності. Ці птахи мають різну форму дзьоба, різне забарвлен­ня, голос та різний б життя. Птахи відкритих просторів та високогір’їв також мають спе­цифічну будову дзьоба, довжину шиї, форму і довжину крил, що відповідає характеру їх життя і дозволяє конкурувати з близьки­ми видами. За живлення можна розрізнити такі життєві фор­ми птахів: травоїдні, зерноїдні, комахоїдні, хижі тощо. Усі вони мають певні специфічні пристосування до пошуків, захоплення, обробки та перетравлювання їжі. Серед хижих і комахоїдних пта­хів є види швидкого польоту (серпокрильці, ластівки, соколи), які можуть розвивати під час полювання за здобиччю величезну швидкість. Існують й такі, які більше пересуваються на ногах, ніж літають (деркач). Є птахи, які зовсім не літають, але вони теж добре пристосовані до навколишнього середовища: пінгвіни чудо­во плавають і пірнають, страуси швидко бігають.

Сходства растительных и животных клеток заключаются в том, что и те, и другие имеют ядро, несущее генетическую информацию. Они также имеют все основные органеллы (органоиды), которые находятся в гиалоплазме  - митохондрии, ЭПС, комплекс Гольджи, рибосомы, лизосомы, центромеры, цитоскелет, клеточную мембрану, которая защищает клетку от химического и механического повреждений и обеспечивает избирательную проницательность.
Различия заключаются в том, что животная клетка, в отличие от клетки растительной, не имеет пластид (лейкопластов, хромопластов и хлоропластов - фотосинтезирующих пластид), следовательно, животная клетка не в состоянии фотосинтезировать и самостоятельно вырабатывать для себя органические вещества питания гетеротрофный (исключения - некоторые простейшие (эвглена зелёная - миксотроф). Также, животная клетка, в отличие от растительной, практически не имеет вакуолей (если и имеет, то они временные и занимают не более 5% объема клетки), в то время как в растительной клетке вакуоли очень развиты (могут занимать до 90% клетки), и выполняют такие важные функции, как поддержание тургора (клеточного давления) и запаса питательных веществ. Ещё одно важное отличие - наличие у растительных клеток клеточной стенки, состоящей на 98% из целлюлозы. Животные клетки не имеют клеточных стенок, но у них есть тонкий слой гликокаликса.