Скрестили мужчину и женщину гетерозиготных по признаку формы волос .оба родители кудрявые . найти потомков первого поколения; соотношение финотипов и генотипов
Якщо розглядати мікропрепарат шкірки цибулі під мікроскопом, то можна побачити, що вона являє собою видозмінений епідерміс листа. Так як цибулина росте в темних місцях, де немає доступу світла, в її клітинах немає хлоропластів. Заміною хлоропластам служать лейкопласти - прозорі пластиди. Сама цибулина є видозміненим пагоном, що має сплощене донце (стебло) і товсті соковиті луски (листя).
Объяснение:
При мікроскопії добре помітні особливості будови шкірки лука. Її клітини мають подовжену форму, деякі з них здаються прямокутними. Чітко окреслені межі клітин, утворені щільними безбарвними оболонками, що забезпечують сталість форми клітин. Завдяки особливостям будови клітинних оболонок, здійснюється транспорт води з розчиненими мінеральними і органічними речовинами. Так як більшу частину внутрішнього простанства клітин заповнює велика центральна вакуоля, заповнена клітинним соком, клітини при мікроскопії виглядають безбарвними. Вакуоля являє собою резервуар для води і поживних речовин в клітині шкірки луски цибулі. Крім запасу поживних речовин, вакуоля включає розчини мінеральних солей і органічних кислот, пігменти та інші продукти обміну речовин клітини рослини. Ядро і цитоплазма клітини відтіснені до периферії великою вакуолю, внаслідок чого цитоплазма виявляється розділеної на окремі ділянки. Такі тяжі цитоплазми визначаються при великому збільшенні під мікроскопом як вузькі смуги, що розходяться радіально від ядра до периферії. Характерна зерниста структурованість тяжів цитоплазми пояснюється наявністю різних органел у ній. Тому клітини шкірки цибулі мають своєрідний малюнок при мікроскопії.
Морфологические адаптации - это при к условиям обитания, связанные с изменением внешнего и внутреннего строения организма. Морфологические адаптации характерны для видов, которые используют особенности окружающей их среды для создания собственного облика и строения. Морфологические адаптации возможны в плане окраски вида (например, камбала, березовая пяденица), формы тела (различные виды гусениц), структуры строения тела и органов (колючки у кактуса, панцирь у черепах).
Морфологические адаптации характерны для видов, которые используют особенности окружающей их среды для создания собственного облика и строения.
Якщо розглядати мікропрепарат шкірки цибулі під мікроскопом, то можна побачити, що вона являє собою видозмінений епідерміс листа. Так як цибулина росте в темних місцях, де немає доступу світла, в її клітинах немає хлоропластів. Заміною хлоропластам служать лейкопласти - прозорі пластиди. Сама цибулина є видозміненим пагоном, що має сплощене донце (стебло) і товсті соковиті луски (листя).
Объяснение:
При мікроскопії добре помітні особливості будови шкірки лука. Її клітини мають подовжену форму, деякі з них здаються прямокутними. Чітко окреслені межі клітин, утворені щільними безбарвними оболонками, що забезпечують сталість форми клітин. Завдяки особливостям будови клітинних оболонок, здійснюється транспорт води з розчиненими мінеральними і органічними речовинами. Так як більшу частину внутрішнього простанства клітин заповнює велика центральна вакуоля, заповнена клітинним соком, клітини при мікроскопії виглядають безбарвними. Вакуоля являє собою резервуар для води і поживних речовин в клітині шкірки луски цибулі. Крім запасу поживних речовин, вакуоля включає розчини мінеральних солей і органічних кислот, пігменти та інші продукти обміну речовин клітини рослини. Ядро і цитоплазма клітини відтіснені до периферії великою вакуолю, внаслідок чого цитоплазма виявляється розділеної на окремі ділянки. Такі тяжі цитоплазми визначаються при великому збільшенні під мікроскопом як вузькі смуги, що розходяться радіально від ядра до периферії. Характерна зерниста структурованість тяжів цитоплазми пояснюється наявністю різних органел у ній. Тому клітини шкірки цибулі мають своєрідний малюнок при мікроскопії.
Морфологические адаптации - это при к условиям обитания, связанные с изменением внешнего и внутреннего строения организма. Морфологические адаптации характерны для видов, которые используют особенности окружающей их среды для создания собственного облика и строения. Морфологические адаптации возможны в плане окраски вида (например, камбала, березовая пяденица), формы тела (различные виды гусениц), структуры строения тела и органов (колючки у кактуса, панцирь у черепах).
Морфологические адаптации характерны для видов, которые используют особенности окружающей их среды для создания собственного облика и строения.