В процессе фотосинтеза растения выделяют кислород. Именно благодаря фотосинтезу поддерживается постоянство газового состава в атмосфере. В настоящее время содержится около 21% кислорода и 0,03% углекислого газа. В использовании растением солнечной энергии проявляется связь между Землей и Космосом — космическая роль растений. Поглощение в процессе фотосинтеза углекислого газа служит препятствием для увеличения его содержания в атмосфере. Выделяемый при фотосинтезе кислород в виде озонового экрана атмосферы защищает все живое от губительного ультрафиолетового излучения.
1) f: закріплення рослини в грунті, слугує для грунтового живлення - поглинання води та мінеральних речовин і транспортування їх до надземної частини рослини; захищають верхній шар грунту від руйнування. 2) Види коренів: головний (росте із корінця зародка); бічні (ростуть від головного та додаткових); додаткові (ростуть від стебла). 3) Типи коренів: стрижнева (у Дводольних рослин), наприклад: морква, буряк та ін; мичкувата (у Однодольних), наприклад: пшениця, рис. 4) На формування кореневої системи впливають зовнішні чинники - умови для життєдіяльності рослини. 5) Людина безпосередньо може впливати на формування кореневої системи: основними методами формування КС є підгортання (а) та пікірування (б). а) Якщо під час висаджування розсади овочевих і декоративних рослин у відкритий ґрунт у паростка відщипнути кінчик головного кореня, то галуження кореневої системи посилюється за рахунок утворення та розростання бічних коренів. б) Отже, у садівництві, квітникарстві та овочівництві завдяки підгортанню чи пікіруванню формують потужну кореневу систему, більшість коренів якої перебуває у верхньому найродючішому шарі ґрунту. Тому рослини отримують більше поживних речовин і розвиваються краще. Знання особливостей будови та розвитку кореневих систем людина використовує також для боротьби з руйнуванням ґрунтів та закріплення пісків чи ярів. Для цього висаджують рослини з потужними кореневими системами (акацію білу, сосну звичайну, гледичію, терен, шипшину, глід та інші). Береги водойм для закріплення засаджують переважно вільхою, вербою, калиною, тополею.
2) Види коренів: головний (росте із корінця зародка); бічні (ростуть від головного та додаткових); додаткові (ростуть від стебла).
3) Типи коренів: стрижнева (у Дводольних рослин), наприклад: морква, буряк та ін; мичкувата (у Однодольних), наприклад: пшениця, рис.
4) На формування кореневої системи впливають зовнішні чинники - умови для життєдіяльності рослини.
5) Людина безпосередньо може впливати на формування кореневої системи: основними методами формування КС є підгортання (а) та пікірування (б).
а) Якщо під час висаджування розсади овочевих і декоративних рослин у відкритий ґрунт у паростка відщипнути кінчик головного кореня, то галуження кореневої системи посилюється за рахунок утворення та розростання бічних коренів.
б) Отже, у садівництві, квітникарстві та овочівництві завдяки підгортанню чи пікіруванню формують потужну кореневу систему, більшість коренів якої перебуває у верхньому найродючішому шарі ґрунту. Тому рослини отримують більше поживних речовин і розвиваються краще.
Знання особливостей будови та розвитку кореневих систем людина використовує також для боротьби з руйнуванням ґрунтів та закріплення пісків чи ярів. Для цього висаджують рослини з потужними кореневими системами (акацію білу, сосну звичайну, гледичію, терен, шипшину, глід та інші). Береги водойм для закріплення засаджують переважно вільхою, вербою, калиною, тополею.
Все :)