4. Папоротники имеют: А. листья, корневище, ризоиды; Б. надземный побег, корневище, корни, ризоиды;
В. листья - вайи, корневище, придаточные корни.
5. У полевого хвоща споры образуются: А. на концах веточек надземных зеленых побегов; Б. на верхушке надземных розовато-бурых побегов; В. на любых надземных побегах.
6. Стебель плауна: А. разветвленный, прямостоячий; Б. неразветвленный, стелющийся по земле; В. разветвленный, стелющийся по земле, с вертикально поднимающимися ответвлениями.
7. Торф образуется в результате: А. Гниения растительных остатков Б. Разрастания сфагнума плотными дернинами В. Накопления большого количества органических веществ Г. Создания мхами кислой среды, отсутствия кислорода, что препятствует процессам гниения растений 8. Споры мха созревают:
А) в ризоидах Б) в корне В) в коробочке Г) в листьях Д) на стебле
Риччия это плавающий мох. Широко распространена риччия в стоячих и медленно текущих водах Европы, Азии, Северной и Южной Америки, Новой Зеландии и Африки. Встречается в умеренной зоне бывшего СССР. Держится в основном у поверхности воды, не имеет стеблей и листьев, образует так называемое слоевище, или таллом, состоящий из большого количества переплетённых ярко-зелёных ажурных веточек толщиной до 1 мм, на концах вильчаторазделённых. При благоприятных условиях образует поросль-островок, не заходящую глубоко в толщу воды.
Риччия относится к слоевищным мхам. Тело - слоевище, не расчлененное на отделы, ризоидов нет.
У сфагнума нижние части растений отмирают приобретают белый цвет а потом буреют. Отмершие части сфагнума накапливают большое количество влаги. Тело сфагнума разделено на стебель и веточки (напоминают листья). Ризоидов у сфагнума нет
Розмножуються хвойні насінням, яке утворюється в шишках. Чоловічі та жіночі шишки утворюються, як правило, на одній рослині, тому хвойні зазвичай однодомні рослини. Вони є вітрозапильними, тому ростуть великими групами, що сприяє кращому запиленню та утворенню більшої кількості насіння. Вегетативне розмноження у хвойних відсутнє, тільки декілька видів (кипариси) можна розмножувати вегетативно за до живців.
Органом статевого розмноження та утворення насіння у хвойних є шишка. Здебільшого шишка має вісь, що несе луски двох типів: покривні і насінні. Ці луски є видозміненими пагонами, які або дерев'яніють, або стають м'ясистими чи шкірястими. Отже, шишка – це система видозмінених пагонів, листки яких перетворилися на луски. У сосни є мікростробіли ("чоловічі шишки") та жіночі шишки на одній рослині, тому вона є однодомною. Насінні зачатки з яйцеклітинами формуються в червонуватих жіночих шишках, які утворюються весною на верхівках цьогорічних пагонів. Чоловічі шишки формують пилкові зерна із сперміями також навесні. Ці шишки мають жовтуватий колір і розташовані на верхівках минулорічних пагонів. Після вітрозапилення насінні луски жіночих шишок закриваються і пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення. Запліднення одинарне, тобто лише один з сперміїв зливається з яйцеклітиною. Надалі із зиготи утворюється зародок насінини, із покривів насінного зачатка – насінна шкірка, а в клітинах ендосперму накопичується запас поживних речовин. Так формується насінина. Дозріває насіння наприкінці другого літа після запилення
Объяснение:
3. Мох-сфагнум — растение:
А. листостебельное; Б. слоевищное;
4. Папоротники имеют: А. листья, корневище, ризоиды; Б. надземный побег, корневище, корни, ризоиды;
В. листья - вайи, корневище, придаточные корни.
5. У полевого хвоща споры образуются: А. на концах веточек надземных зеленых побегов; Б. на верхушке надземных розовато-бурых побегов; В. на любых надземных побегах.
6. Стебель плауна: А. разветвленный, прямостоячий; Б. неразветвленный, стелющийся по земле; В. разветвленный, стелющийся по земле, с вертикально поднимающимися ответвлениями.
7. Торф образуется в результате: А. Гниения растительных остатков Б. Разрастания сфагнума плотными дернинами В. Накопления большого количества органических веществ Г. Создания мхами кислой среды, отсутствия кислорода, что препятствует процессам гниения растений 8. Споры мха созревают:
А) в ризоидах Б) в корне В) в коробочке Г) в листьях Д) на стебле
9. Споры образуются у:А) ламинарии Б) фикуса В) хлореллы Г) хламидомонады Д) кукушкина льна
10. Наибольший расцвет папоротникообразных на Земле приходится на:
А) девонскоий период Б) юрский период В) каменноугольный период Г) ордовикский период Д) архейский период
11. В металлургии, пиротехнике и медицине раньше применяли споры:
А) папоротников Б) мхов В) хвощей Г) плаунов Д) водорослей
12.Чем риччия отличается от сфагнума?...
Риччия это плавающий мох. Широко распространена риччия в стоячих и медленно текущих водах Европы, Азии, Северной и Южной Америки, Новой Зеландии и Африки. Встречается в умеренной зоне бывшего СССР. Держится в основном у поверхности воды, не имеет стеблей и листьев, образует так называемое слоевище, или таллом, состоящий из большого количества переплетённых ярко-зелёных ажурных веточек толщиной до 1 мм, на концах вильчаторазделённых. При благоприятных условиях образует поросль-островок, не заходящую глубоко в толщу воды.
Риччия относится к слоевищным мхам. Тело - слоевище, не расчлененное на отделы, ризоидов нет.
У сфагнума нижние части растений отмирают приобретают белый цвет а потом буреют. Отмершие части сфагнума накапливают большое количество влаги. Тело сфагнума разделено на стебель и веточки (напоминают листья). Ризоидов у сфагнума нет
Сфагнум относится к сфагнувым мхам.
Розмножуються хвойні насінням, яке утворюється в шишках. Чоловічі та жіночі шишки утворюються, як правило, на одній рослині, тому хвойні зазвичай однодомні рослини. Вони є вітрозапильними, тому ростуть великими групами, що сприяє кращому запиленню та утворенню більшої кількості насіння. Вегетативне розмноження у хвойних відсутнє, тільки декілька видів (кипариси) можна розмножувати вегетативно за до живців.
Органом статевого розмноження та утворення насіння у хвойних є шишка. Здебільшого шишка має вісь, що несе луски двох типів: покривні і насінні. Ці луски є видозміненими пагонами, які або дерев'яніють, або стають м'ясистими чи шкірястими. Отже, шишка – це система видозмінених пагонів, листки яких перетворилися на луски. У сосни є мікростробіли ("чоловічі шишки") та жіночі шишки на одній рослині, тому вона є однодомною. Насінні зачатки з яйцеклітинами формуються в червонуватих жіночих шишках, які утворюються весною на верхівках цьогорічних пагонів. Чоловічі шишки формують пилкові зерна із сперміями також навесні. Ці шишки мають жовтуватий колір і розташовані на верхівках минулорічних пагонів. Після вітрозапилення насінні луски жіночих шишок закриваються і пилкове зерно проростає пилковою трубкою. Вона росте дуже повільно і дістається до яйцеклітини лише через 12-15 місяців з часу запилення. Запліднення одинарне, тобто лише один з сперміїв зливається з яйцеклітиною. Надалі із зиготи утворюється зародок насінини, із покривів насінного зачатка – насінна шкірка, а в клітинах ендосперму накопичується запас поживних речовин. Так формується насінина. Дозріває насіння наприкінці другого літа після запилення