Вскрытие млекопитающего – кролик (вверху) и пищеварительная система кролика (внизу) зубы есть у большинства млекопитающих (кроме однопроходных (у многих вымерших видов зубы были), усатых китов, ящеров и муравьедов). они находятся в ячейках челюстных костей. различают четыре рода зубов: резцы, клыки, ложнокоренные и истинные коренные. после попадания в ротовую полость, пища пережёвывается зубами. затем пища смачивается слюной, поступающей по протокам из слюнных желез. это облегчает её проглатывание и продвижение по пищеводу. под влиянием слюны сложные углеводы (крахмал, сахар), содержащиеся в пище, превращаются в менее сложные. слюнные железы сильно развиты у травоядных животных. корова, например, выделяет 60 л слюны в сутки. у большинства животных слюна обладает выраженными антисептическими свойствами. пищевод обеспечивает попадание пищевого комка в желудок. у большинства млекопитающих однокамерный желудок. в его стенках находятся железы, выделяющие пищеварительный сок. но у парнокопытных, кроме свиней, желудок многокамерный[10]. кишечник подразделяется на тонкий и толстый. к тонкому относится двенадцатиперстная кишка, тощая кишка и подвздошная кишка. к толстому — слепая кишка, ободочная кишка и прямая кишка. в тонкой кишке пища переваривается под влиянием пищеварительных соков. они выделяются железами стенок кишки, а также печенью и поджелудочной железой, открывающимися в начальный отдел тонкой кишки — двенадцатиперстную кишку. питательные вещества в тонкой кишке всасываются в кровь, а остатки непереваренной пищи поступают в толстую кишку. на стыке тонкого и толстого кишечников расположен илеоцекальный клапан, не формирующимся каловым массам забрасываться назад в тонкий кишечник. в слепой кишке под влиянием бактерий происходит изменение трудноперевариваемых веществ пищи. также у большинства млекопитающих в стенках слепой кишки имеется большое количество лимфатической ткани, что делает её важным органом иммунной системы. у многих растительноядных зверей (например, у кроликов, бобров) слепая кишка имеет больши́е размеры. у некоторых зверей она бывает с аппендиксом. в ободочной кишке каловые массы обезвоживаются, скапливаются в прямой кишке и затем удаляются наружу через анальное отверстие.пищеварительная система млекопитающих представляет собой желудочно-кишечный тракт — трубку, соединяющую ротовое отверстие с анальным. к пищеварительной системе относятся: ротовая полость, слюнные железы, глотка, пищевод, желудок, кишечник, анальное отверстие.
рослини, як й інші організми, здатні регулювати свої життєві функції, забезпечуючи узгоджену діяльність різних органів та реагуючи на зміни у довкіллі.як рослини регулюють свої життєві функції? робота різних органів узгоджується завдяки виробленню рослиною особливих біологічно активних сполук, які називають фітогормонами. ці речовини (у надзвичайно малих кількостях) регулюють ріст та розвиток рослин (мал. 86). фітогормони утворюються в одних клітинах і завдяки провідній тканині потрапляють в інші, де і проявляється їхня дія. одні з них прискорюють поділ та ріст клітин, інші, навпаки, гальмують їх, тобто регулюють проростання насіння, бруньок, утворення квіток, плодів.ви знаєте, що сплячі бруньки можуть тривалий час перебувати у стані спокою, а проростають після ушкодження верхівкової бруньки. звідки ж вони «дізнаються», що конус наростання ушкоджений, адже, як відомо, нервової системи та органів чуттів у рослин немає? річ у тім, що саме верхівкова брунька виділяє певні фітогормони, які ситоподібними трубками прямують вниз по стеблу і стримують ріст розташованих нижче бруньок, у тому числі й сплячих. це явище використовують для вирощування культурних рослин. наприклад, садівники обмежують ріст плодових дерев у висоту і посилюють галуження під час формування крони, видаляючи верхівкові бруньки.
рослини, як й інші організми, здатні регулювати свої життєві функції, забезпечуючи узгоджену діяльність різних органів та реагуючи на зміни у довкіллі.як рослини регулюють свої життєві функції? робота різних органів узгоджується завдяки виробленню рослиною особливих біологічно активних сполук, які називають фітогормонами. ці речовини (у надзвичайно малих кількостях) регулюють ріст та розвиток рослин (мал. 86). фітогормони утворюються в одних клітинах і завдяки провідній тканині потрапляють в інші, де і проявляється їхня дія. одні з них прискорюють поділ та ріст клітин, інші, навпаки, гальмують їх, тобто регулюють проростання насіння, бруньок, утворення квіток, плодів.ви знаєте, що сплячі бруньки можуть тривалий час перебувати у стані спокою, а проростають після ушкодження верхівкової бруньки. звідки ж вони «дізнаються», що конус наростання ушкоджений, адже, як відомо, нервової системи та органів чуттів у рослин немає? річ у тім, що саме верхівкова брунька виділяє певні фітогормони, які ситоподібними трубками прямують вниз по стеблу і стримують ріст розташованих нижче бруньок, у тому числі й сплячих. це явище використовують для вирощування культурних рослин. наприклад, садівники обмежують ріст плодових дерев у висоту і посилюють галуження під час формування крони, видаляючи верхівкові бруньки.