1.М'язова система(мускулатура) — система органів вищих тварин і людини, утворена скелетними м'язами, які, скорочуючись, приводять в рух кістки скелета, завдяки якій організмом здійснюється рух в усіх його проявах.
2.Скелетні м'язи складаються з окремих м'язів, побудованих з м'язової сполучної тканини, нервів судин.Мязеві волокна ціліндричної форми, розміщені паралельно одне одному. Їхній діаметр становить 0,01 - 0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів.
Кількість таких клітин або волокон неоднакова в різних м'язів:у дрібних - декілька сотень, у великих - декілька тисяч. У дорослої людини кількість м'язевих волокон стала, а їхній діаметр залежить від тренованості м'язів. Чим більше часу працює м'яз, тим його волокна товщі, а отже сам м'яз міцніший. Постійні тренування, напружена праця можуть призвести до збільшення діаметра м'язового волокна удвічі.
У клітині м'яза є великі запаси глікогену у вигляді грудок, вони потрібні йому для скорочення.
Оскільки м'яз потребує великої кількості енергії і кисню, то в ньому міститься велика кількість мітоходрій, а також кальцію.
М'язеві волокна утворюють пучки, оточені сполучною оболонкою,така будова забезпечує унікальні складні рухи різних частин тіла.
Анатомічна будова скелетних м'язів
Скелетні м'язи становлять 30-40 % ваги тіла дорослої людини, спортсмени мають 50 % м'язової маси.Скелет людини і м'язи визначають фігуру тіла.
Прикріплення скелетних мязів до окістя у місці горбистості кісток у двох місцях.Початковий, нерухомий відділ м'яза називають головкою, а протилежний, перекинутий через суглоб до другої кістки - хвостом, між ним є потовщена частина м'яза - його черевце.
3.Скелетні м'язи поділяються на три види:
поперечносмугасті;
гладенькі;
серцевий м'яз.
М'яз — скупчення м'язової тканини організму різної структурованості в окремі пучки чи шари стінок органів та судин. В більшості вищих тварин виконують як опорно-рухову, так і регуляторну функцію тонусу судин та органів.
4.Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.
Сходства: 1. Возбудитель заболевания - инфекционный агент (прокариоты) . 2. Всегда есть инкубационный период, во время которого происходит активное размножение патогена, но клинических симптомов болезни еще нет. 3. Очень часто - схожая клиническая картина заболевания. 4. Схожие пути передачи заболевания. 5. В результате своей жизнедеятельности разрушают клетки организма. 5. Многие вирусы и бактерии имеют тропность (специфичность) к определенным клеткам и/или органам-мишеням. 6. На тяжесть и длительность заболевания как при вирусной, так и при бактериальной инфекции огромное влияние оказывает системный и местный иммунитет. 7. Многие возбудители как вирусных, так и бактериальных инфекций достаточно длительное время сохраняться в окружающей среде. Отличия: 1. Вирусы - внутриклеточные паразиты, бактерии - нет (в большинстве случаев) . 2. Вирусы не имеют клеточной стенки, рибосом и других внутриклеточных органелл, поэтому на них абсолютно не действуют антибиотики. 3. Бактерии выделяют экзотоксины (токсичные вещества, продукты жизнедеятельности) , а также эндотоксины (выделяются в межклеточное вещество при гибели бактерий) . Вирусы ничего не выделяют. 4. Вирусы длительное время персистировать внутри клетки, встроившись в ДНК клетки-хозяина, никак себя не проявляя (иногда всю жизнь после первой инфекции, напр. , вирус простого герпеса) . Бактерии нет. 5. Вирусы размножаться только внутри клетки. Бактерии - в любой благоприятной среде. 6. Для изучения в лаборатории бактерии можно культивировать на специальных питательных средах. Вирусы - только на культурах клеток и живых организмах (напр. , куриные эмбрионы) . 7. Есть большое число лекарств, обладающих бактерицидным действием (т. е. в прямом смысле убивающих бактерии) . Но нет ни одного противовирусного средства, убивающего вирусы - все они являются виростатиками (т. е. подавляют активное размножение вируса, но не убивают его) . 8. Вирусная и бактериальная инфекция, как правило, вызывают разные изменения в периферической крови: увелиичение числа нейтрофильных лейкоцитов при бак. заболевании, и лимфоцитов - при вирусном.
1.М'язова система(мускулатура) — система органів вищих тварин і людини, утворена скелетними м'язами, які, скорочуючись, приводять в рух кістки скелета, завдяки якій організмом здійснюється рух в усіх його проявах.
2.Скелетні м'язи складаються з окремих м'язів, побудованих з м'язової сполучної тканини, нервів судин.Мязеві волокна ціліндричної форми, розміщені паралельно одне одному. Їхній діаметр становить 0,01 - 0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів.
Кількість таких клітин або волокон неоднакова в різних м'язів:у дрібних - декілька сотень, у великих - декілька тисяч. У дорослої людини кількість м'язевих волокон стала, а їхній діаметр залежить від тренованості м'язів. Чим більше часу працює м'яз, тим його волокна товщі, а отже сам м'яз міцніший. Постійні тренування, напружена праця можуть призвести до збільшення діаметра м'язового волокна удвічі.
У клітині м'яза є великі запаси глікогену у вигляді грудок, вони потрібні йому для скорочення.
Оскільки м'яз потребує великої кількості енергії і кисню, то в ньому міститься велика кількість мітоходрій, а також кальцію.
М'язеві волокна утворюють пучки, оточені сполучною оболонкою,така будова забезпечує унікальні складні рухи різних частин тіла.
Анатомічна будова скелетних м'язів
Скелетні м'язи становлять 30-40 % ваги тіла дорослої людини, спортсмени мають 50 % м'язової маси.Скелет людини і м'язи визначають фігуру тіла.
Прикріплення скелетних мязів до окістя у місці горбистості кісток у двох місцях.Початковий, нерухомий відділ м'яза називають головкою, а протилежний, перекинутий через суглоб до другої кістки - хвостом, між ним є потовщена частина м'яза - його черевце.
3.Скелетні м'язи поділяються на три види:
поперечносмугасті;
гладенькі;
серцевий м'яз.
М'яз — скупчення м'язової тканини організму різної структурованості в окремі пучки чи шари стінок органів та судин. В більшості вищих тварин виконують як опорно-рухову, так і регуляторну функцію тонусу судин та органів.
4.Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.