У рыб наиболее развиты следующие отделы головного мозга: средний мозг, мозжечок и продолговатый мозг. Передний мозг у них небольшой, полушария развиты слабо. Все это свидетельствует о главенствующей роли безусловных рефлексов в поведении рыб. ПЕРЕДНИЙ МОЗГ: сознание и умственные МОЗЖЕЧОК: Мозжечок не только лишь обеспечивает центральную регуляцию локомоторных реакций, да и вровень со средним мозгом берет на себя функцию интеграции деятельности нервных структур, Выше отмечались его связи со средним мозгом. Но кроме этого массивные нервные пучки соединяют мозжечок с продолговатым мозгом мозжечково-бульбарный путь) и лабиринтом (мозжечково-вестибулярный путь). В мозжечок тянут-ся волокна от ядер VIII и X нервишек. ПРОМЕЖНЫИ МОЗГ:играет существенную роль в афферентном синтезе ольфакторной и зрительной инфы. Сюда же поступает информация от акустико-латеральной системы и тактильных рецепторов. Промежный мозг осуществляет дифференциацию различных видов чувствительности. СРЕДНИЙ: У наиболее организованных животных оптические пути’ ветвятся и расползаются в область таламуса (зрительные холмы) и коры огромных полушарий (затылочная область), оставляя за средним мозгом наименее важные функции, связанные с ориентацией глаза, адаптацией к изменению уровня освещенности.
Плауноподібні — це багаторічні трав’янисті вічнозелені рослини, рідше напівкущі. Серед вимерлих плауноподібних відомі деревоподібні форми. Усього нараховується близько 450 сучасних видів плауноподібних.У життєвому циклі домінує спорофіт. Спорофіти у більшості видів складаються з розгалуженого кореневища, від якого відходять наземні гілки й додаткові корені. Спорангії розташовані на верхній поверхні видозмінених листків (спорофілів), які можуть збиратися у стробіли. Гаметофіти можуть бути як одностатевими, так і двостатевими, підземними або надземними. Трапляються безхлорофільні гаметофіти, які живляться за рахунок мікоризи або поживних речовин спори. Органи розмноження — антеридії й архегонії. Спермії мають два джгутики. Вони можуть рухатися до яйцеклітини лише в рідкому середовищі.Плауноподібні дуже поширені. Вони використовуються в медицині, а їх спори, крім того, у піротехніці й металургійній промисловості.Загальна характеристика відділу ХвощеподібніХвощеподібні — це багаторічні трав’янисті рослини. Серед вимерлих хвощеподібних відомі деревоподібні форми. Усього нараховується 32 сучасні види хвощеподібних, які представляють єдиний рід — хвощ.Спорофіти хвощів мають членисту будову. Їхні пагони складаються з вузлів, від яких відходять листки й гілки, і міжвузлів. Міжвузля мають ребра (гребені), в яких у клітинах епідермісу відкладається кремнезем. Стебла зелені, виконують функцію фотосинтезу. У деяких видів стебла двох типів: зелені фотосинтезуючі вегетативні й безхлорофільні спороносні. Є кореневища. Спорангії розташовані уздовж краю зонтикоподібних структур — спорофілів, які зібрані на верхівці стебла й утворюють стробіл.Гаметофіти зелені, дуже маленькі. Органи розмноження — антеридії й архегонії. Спермії мають багато джгутиків. Вони можуть рухатися до яйцеклітини лише в рідкому середовищі.Хвощі дуже поширені, але ростуть переважно у північній півкулі. Зазвичай трапляються біля води або у вологих місцях. Використовуються в медицині та, іноді, у різних видах господарської діяльності. Молоді пагони хвощів їстівні. Більшість видів — пасовищні бур’яни.
ПЕРЕДНИЙ МОЗГ:
сознание и умственные
МОЗЖЕЧОК:
Мозжечок не только лишь обеспечивает центральную регуляцию локомоторных реакций, да и вровень со средним мозгом берет на себя функцию интеграции деятельности нервных структур, Выше отмечались его связи со средним мозгом. Но кроме этого массивные нервные пучки соединяют мозжечок с продолговатым мозгом мозжечково-бульбарный путь) и лабиринтом (мозжечково-вестибулярный путь). В мозжечок тянут-ся волокна от ядер VIII и X нервишек.
ПРОМЕЖНЫИ МОЗГ:играет существенную роль в афферентном синтезе ольфакторной и зрительной инфы. Сюда же поступает информация от акустико-латеральной системы и тактильных рецепторов. Промежный мозг осуществляет дифференциацию различных видов чувствительности.
СРЕДНИЙ:
У наиболее организованных животных оптические пути’ ветвятся и расползаются в область таламуса (зрительные холмы) и коры огромных полушарий (затылочная область), оставляя за средним мозгом наименее важные функции, связанные с ориентацией глаза, адаптацией к изменению уровня освещенности.