В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
alikjd8
alikjd8
22.04.2021 05:17 •  Биология

Программалау тілі мен программалау жұйелерінің бір бірінен айырмашылығы туралы шағын эссе көмектесші

Лушши ответ берем​

Показать ответ
Ответ:
7sergeya
7sergeya
09.06.2020 08:14

Отряды гусеобразные и курообразные - семейства и характеристика

Отряд: Гусеобразные (Anseriformes)

К гусеобразным относятся три семейства:

 - полулапчатые гуси ("Anseranatidae ")

 - утиные ("Anatidae ")

 - паламедеи ("Anhimidae ")

Семейство: Утиные (Anatidae)

 ·  Чёрная кряква

 ·  Серый гусь (Anseranser)

 ·  Горныйгусь (Anserindicus)

 ·  Огарь (Tadornaferruginea)

 ·  Свиязь (Anaspenelope)

 ·  Чирок-свистунок (Anascrecca)

 ·  Кряква (Anasplatyrhynchos)

 ·  Чёрная кряква (Anaspoecilorhyncha)

 ·  Шилохвость (Anasacuta)

 ·  Чирок-трескунок (Anasquerquedula)

 ·  Широконоска (Anasclypeata)

 ·  Белоглазый нырок (Aythyanyroca)

 ·  Хохлатая чернеть (Aythyafuligula)

 ·  Луток (Mergellusalbellus)

 ·  Большой крохаль (Mergusmerganser)

Гусеобра́зные, или пластинчатоклю́вые (_la. Anseriformes) — отряд новонёбных птиц, в котором наряду с такими знакомыми птицами как гуси, утки, лебеди состоят и более экзотические семейства, как например паламедеи из Южной Америки.Гусеобразные являются весьма распространённым отрядом и играют большую роль в биосфере умеренных широт Земли. Некоторые виды гусеобразных имеют также сельскохозяйственное значение.

Характеристика

В отряде гусеобразных встречаются птицы крупной и средней величины. Самый крупный представитель отряда — лебедь-шипун, достигающий 13 кг веса. Самым мелким является чирок-свистунок, который весит около 200—300 г. Как правило, гусеобразные обладают увесистым телом и сравнительно небольшой головой, расположенной на длинной шее. За исключением паламедей, клюв широкий и плоский, на его кончике часто находится затвердение, облегчающее срывание листвы и растительного материала. По бокам края клюва зубчатые и образовывают своеобразное решето, позволяющее фильтровать съедобные частицы из воды. Особенно они развиты у крохалей, которые благодаряэти зубчикам могут удерживать в клюве пойманную рыбу.

Характерным признаком гусеобразных являются перепонки между тремя направленными вперёд пальцами на ногах, важные для передвижения в воде. Они, однако, почти исчезли у паламедей и полулапчатого гуся ("Anseranassemipalmata "). Оперение водонепроницаемо и у многих видов пёстро раскрашено, в особенности у самцов. Птицы посвящают уходу за оперением много времени. Оно смазано водозащитным секретом, выделяющемся специальными железами на коже животного, которые стимулируются прикосновением клюва. Во время линьки у большинства видов старые перья выпадают почти одновременно и сразу. В это время птицы не летать, и для защиты от врагов самцы демонстрируют лишь очень неброскую окраску. Теплоизоляция обеспечивается толстым слоем пуха, а также подкожным слоем жира.

Большинство гусеобразных отменные летуны, у них быстрый полёт с частыми взмахами крыльев. При этом перья на крыльях вибрируют, издавая характерный для каждого вида звук. Представитель этого семейства — горный гусь ("Anserindicus ") — самая высоколетающая птица в мире. Будучи перелётными птицами, многие виды преодолевают расстояния во много тысяч километров. Крылья у гусеобразных средние по величине, заострённые. По земле большинство гусеобразных, за исключением гусей и казарок, ходят не очень хорошо, переваливаясь с боку на бок. Отлично плавают и ныряют. Под водой гусеобразные проводят около 3 минут и ныряют на глубину до 40 метров. Под водой передвигаются при лап, некоторые виды используют и крылья.

Распространение

В основном, гусеобразные живут вблизи водоёмов, в частности у болот и озёр, в устьях рек и в прибрежных регионах. Многие виды проводят большую часть своей жизни в открытом море и возвращаются на сушу только для того, чтобы гнездиться. Представители этого отряда распространены на всех материках, за исключением Антарктиды. Больше всего различных видов гусеобразных можно встретить в тропиках Южной Америки, Африки и Австрaлии

0,0(0 оценок)
Ответ:
Надюшка2000
Надюшка2000
21.03.2023 18:01

Сподіваюся допоміг

Етапи ембріонального розвитку хордових.

Загальні етапи ембріонального розвитку хордових.

1. Запліднення і освіту зиготи;

2. Дроблення зиготи і утворення бластули;

3. Гаструляция і поява двох зародкових листків (ектодерми і ентодерми);

4. Диференціація екто- і ентодерми, з появою третього зародкового листка - мезодерми і осьових органів (хорди, нервової трубки і первинної

кишки);

5. Органогенез і гістогенез (розвиток органів і тканин).

Запліднення - це процес взаємної асиміляції яйцеклітини спермия, при якому виникає одноклітинний організм - зигота, з подвійною спадковістю. У ссавців спермій, використовуючи реотаксис і хемотаксис рухається в статевих путях- самки в верхню третину яйцевода, де і відбувається запліднення. При цьому:

1. Яйцеклітина виділяє речовини (фертілізіни), на які і рухається спермий;

2.пермій виробляє речовини антіфертілізіни, завдяки яким він прикріплюється на променистому вінці яйцеклітини;

3. Спермій виділяють фермент гіалуронідазу, який розщеплює гіалуронову кислоту у вторинних оболонках яйцеклітини. Спочатку розпадається на окремі фолікулярні клітини променистий вінець. Потім розчиняється блискуча оболонка;

4. Перший спермій, який стикається з плазмолеммой яйцеклітини, втягується в неї (тільки його головка і шийка з проксимальної центріолі).

5. На яйцеклітини формується міцна оболонка запліднення, яка не пропускає інші спермий в яйцеклітину;

6. Ядра спермия і яйцеклітини зливаються. Так утворюється єдине ядро ​​- синкарион, з повним набором хромосом;

7. Утворилася зигота - одноклітинний організм.

Дробленя - процес багаторазового поділу зиготи шляхом мітозу. Так утворюється багатоклітинний організм - бластула, що складається з безлічі клітин - бластомерів. Дроблення буває:

1. повне або голобластіческому - якщо вся зигота дробиться на бластомери (ланцетник, ссавці);

2. неповне або меробластические - якщо тільки частина зиготи піддається дробленню (птиці);

3. рівномірне - якщо клітини бластомери рівної величини (ланцетник);

4. неріномірне-якщо клітини бластомери будуть різної величини і форми (амфібії, ссавці, птахи).

Гаструляция - це процес утворення двошарового зародка. Зовнішній зародковий листок називається ектодерма. Внутрішній зародковий листок - ентодерми.

Типи гаструляції:

1. інвагінація або впячивание бластомерів (ланцетник);

2. епіболія або обростання дрібних бластомерів навколо великих (амфібії);

3. деляминации - розшарування бластомерів (птахи, ссавці);

4. міграція - переміщення клітин (птахи, ссавці).

Диференціація - це генетично обумовлена ​​мінливість клітин, в зв'язку з виконуваними функціями. В результаті мінливості клітин екто- і ентодерми з'являється третій зародковий листок - мезодерма і; осьові органи. Процеси гистогенеза і органогенезу відбуваються в перебігу життя.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Биология
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота