Признак называется сцепленным с полом, если его определяет: ген, локализованный в аутосоме
число хромосом в половых клетках
ген, локализованный в X -хромосоме

Геном, расположенным в X -хромосоме, у человека контролируется:
синдром Шерешевского-Тернера
сахарный диабет
цветовая слепота
цвет глаз

Объяснение:

Значення коренів:

Закріплюють рослину в ґрунті.

Поглинають і транспортують воду і розчинені в ній поживні речовини.

Вегетативне розмноження.

Первинний синтез органічних речовин.

Виділення в ґрунт продуктів обміну речовин.

Види коренів:

Головний корінь утворюється з зародкового корінця.

Бічні корені відходять від головного.

Додаткові корені формуються на стеблах і листках.

Типи кореневих систем (сукупність всіх коренів рослини):

Стрижнева, добре виражений головний корінь (у дводольних).

Мичкувата - головний корінь недорозвинутий, або рано відмирає, основна маса коренів цієї системи складається з додаткових.

Характеристика зон кореня, особливості їх будови та функцій

1. Кореневий чохлик, клітини чохлика виконують захисну функцію, вони пошкоджуються, відмирають, злущуються і на їх місці утворюються нові клітини.

2. Зона поділу - довжина 2-3 см, їх клітини активно діляться (твірна тканина).

3. Зона росту (розтягування) - клітини ростуть, збільшуються в довжину і стають циліндричними, в них з'являються великі вакуолі. Сукупний ріст цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиблюється в ґрунт. Довжина декілька міліметрів.

4. Зона всмоктування (вона характеризується наявністю кореневих волосків. Кореневий волосок - це видозмінений одноклітинний виріст з шкіри, кореня. Має оболонку, цитоплазму, ядро, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком. Кореневі волоски живуть 10-20 днів. У сухому ґрунті кореневі волоски розвиваються інтенсивніше ніж у вологому. У водяних рослин кореневих волосків не буває. У деяких рослин роль кореневих волосків виконує грибниця гриба з яким вони вступають в симбіоз.

5. Провідна зона - це зона бічних коренів, у цій зоні створюються провідні судини і бічні корені.

Видозміни коренів - пристосування виконувати додаткові функції:

Коренеплоди - відкладання поживних речовин (буряк, морква).

Кореневі бульби - відкладання поживних речовин в бічних коренях (жоржина).

Повітряні - вбирають воду з повітря (орхідеї).

Дихальні - забезпечують дихання у болотних рослин (мангрові).

Ходульні - утримують рослину (кукурудза, баньян).

Корені присоски - у паразитичних рослин (повитиця).

Корені причіпки - закріплюють рослину (плющ).

Симбіотичні - з грибами - мікориза; з бактеріями - бактеріориза.

Мезодерма(от Мезо... и греч. dérma — кожа)        мезобласт, средний зародышевый листок (См. Зародышевые листки) у многоклеточных животных (кроме губок и кишечнополостных) и человека. В результате гаструляции (См. Гаструляция) располагается между наружным зародышевым листком — эктодермой (См. Эктодерма) и внутренним — энтодермой (См. Энтодерма). У первичноротых (См. Первичноротые) животных (большинство беспозвоночных) М. образуется телобластическим из крупных клеток — телобластов, лежащих между эктодермой и энтодермой в заднем конце зародыша и попадающих в процессе гаструляции в первичную полость тела, где они размножаются и превращаются в две мезодермальные полоски. У большинства вторичноротых (См.Вторичноротые) животных — иглокожих, плеченогих, щетинкочелюстных, бесчерепных, круглоротых, рыб, земноводных — М. образуется энтероцельным из отделяющихся участков стенки первичной кишки (enteron). У др. вторичноротых — пресмыкающихся, птиц и млекопитающих — благодаря вторичным изменениям процесса обособления зародышевых листков зачаток М. на стадии бластулы (См. Бластула) входит в состав первичного эктодермального слоя зародыша и лишь затем обособляется в третий зародышевый листок — М.         У плоских червей и немертин полоски М. дают начало соединительной ткани, заполняющей пространство между внутренними органами. У кольчатых червей и членистоногих они расчленяются на парные Сомиты со вторичной полостью тела, или Целомом. За счёт стенок целома развиваются продольная мускулатура тела и выделительные органы. У разных групп позвоночных развитие М. протекает в основном сходно. В спинной части зародыша выделяется зачаток хорды (См. Хорда). По обе стороны от него М. расчленяется на метамерные сомиты, которые сначала связаны с несегментированными брюшными отделами М. — боковыми пластинками (См. Боковые пластинки) (спланхнотомами) — узкими сегментными ножками, илиНефротомами. Далее стенка каждого сомита дифференцируется на склеротом, дерматом и миотом. Склеротомы образуют осевой скелет и соединительную ткань, дерматомы — соединительнотканный слой кожи, миотомы — скелетную мускулатуру тела. Нефротомы дифференцируются в почечные канальцы предпочки, первичной почки, а затем (у высших позвоночных) вторичной почки, а также в протоки мочеполовой системы. Спланхнотомы расчленяются на 2 листка — внутренний (висцеральный) и наружный (париетальный), между которыми образуется целом. Висцеральный листок примыкает к энтодерме и даёт начало гладкой мускулатуре кишечника, кровеносным сосудам и клеткам крови, а также выстилке полости тела; париетальный листок примыкает к покровам и тоже выстилает целом. В эпителии спланхнотомов возникают половые валики — зачатки половых желёз. Правая и левая боковые пластинки, срастаясь над кишечником, образуют брыжейку.