Позначте вид, який має еволюційні переваги над іншими. а) Займає невеликий переривчастий ареал б) Займає переривчастий ареал і розселений в ньому невеликими популяціями в) Займає суцільний великий ареал
На гельмінтоз можуть захворіти усі, але групами ризику є :
діти;
люди з низькою санітарною культурою, які не дотримуються елементарних правил гігієни( не миють руки перед прийомами їжі та після відвідувань туалетів, не дотримуються санітарних норм в утриманні домашніх тварин , вживають немиті овочі та фрукти , тощо);
особи, які полюбляють вживати рибу чи м’ясо в сирому вигляді;
люди, які подорожували у країнах Африки та Азії.
Від гельмінтів ( гостриків та аскарид) потерпає 5 частина дітей , які відвідують дитячі заклади . Присутність в організмі дитини будь-яких гельмінтів , може зумовити порушення фізичного й розумового розвитку, затримку росту і статевого дозрівання. Вони можуть спровокувати розвиток анемії, порушення пам’яті , погіршення загального самопочуття та інше. У дітей наявність глистяної інвазії виявляється в блідості шкірних покривів ,особливо обличчя , появи темних кіл під очима, порушення апетиту і розвитку різноманітних диспептичних проявів у вигляді періодичної нудоти, блювання, болю в животі не визначного характеру , частіше в ділянці пупця , підвіщеного газоутворення в кишечнику і т.п.
Запобігти розвитку гельмінтозів до елементарне дотримання правил особистої гігієни ( миття рук перед прийомами їжі, після відвідування місць загального користування та спілкування з домашніми тваринами). Також потрібно обов’язково обдавати кип’ятком овочі та фрукти, які вживаються у сирому вигляді , піддавати необхідній термічній обробці рибу та м’ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування , що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, особливо вітамінами С,Д та А. Позитивне значення тут має і стимуляція загального імунітету. Вона знижує ймовірність зараження гельмінтами , перешкоджає міграції паразитів по організму та досягненню ними статевозрілої стадії , скорочує тривалість їхнього життя в організмі. Основними методом боротьби з гельмінтами є специфічне лікування. А це прийом протигельмінтних препаратів , які знищують паразитів на різних стадіях їхнього розвитку в організмі людини. Ці ліки використовують також для профілактики зараження глистами.
Листопад опадение листьев у растений, обычно у деревьев и кустарников, изредка — у трав (крапива, недотрога) . Листья могут опадать массой в определённый период или постепенно, по одному в течение длительного времени. Если растения на какой-либо срок теряют все листья, их называют листопадными. Листопадные деревья во влажно-тропических лесах стоят без листьев иногда всего несколько дней. Вечнозелёные растения несут листья круглый год, сменяя их периодически или постепенно. Л. — нормальный физиологический процесс, связанный со старением листьев. Лист живёт обычно менее 1 года, реже до 2—5 лет, очень редко — 25 и более лет (у ели Шренка) . Перед Л. в листьях происходят глубокие биохимические, физиологические и структурные изменения. Зелёный пигмент — Хлорофилл обычно разрушается; более стойкие — жёлтые и оранжевые пигменты — Каротиноиды сохраняются дольше и обусловливают осеннюю окраску листьев. Питательные вещества, особенно белки, из клеток стареющего листа оттекают в запасающие органы, к точкам роста и к растущим молодым листьям. В старых листьях часто накапливаются некоторые соли и образуются кристаллы щавелевокислого кальция. Механизм Л. связан с появлением у основания листа так называемого отделительного слоя из легко разъединяющихся паренхимных клеток. Проводящие пучки, удерживающие лист на стебле, разрываются под тяжестью листа и порывами ветра. В некоторых случаях (при резких понижениях температуры, засухе, появлении вредных газов в воздухе и т. д. ) листья могут быстро отмирать, не успев образовать отделительный слой, и вследствие этого долго держатся на растении в засохшем состоянии. Листопадность характерна главным образом для растений климатических поясов с ярко выраженным неблагоприятным сезоном: в умеренной зоне — зимой, в субтропической и тропической — в период засухи. Л. — выработанное в процессе эволюции при к уменьшению в неблагоприятных условиях поверхности надземных органов, что сокращает потерю влаги, в многоснежные зимы предотвращает поломку ветвей под тяжестью снега. У древесных растений умеренных широт подготовка к осеннему Л. начинается задолго до наступления морозов в связи с изменением длины светового дня. У многих вечнозелёных растений периодический Л. связан с развёртыванием молодых листьев (весной, летом) . Т. И. Серебрякова.
На гельмінтоз можуть захворіти усі, але групами ризику є :
діти;
люди з низькою санітарною культурою, які не дотримуються елементарних правил гігієни( не миють руки перед прийомами їжі та після відвідувань туалетів, не дотримуються санітарних норм в утриманні домашніх тварин , вживають немиті овочі та фрукти , тощо);
особи, які полюбляють вживати рибу чи м’ясо в сирому вигляді;
люди, які подорожували у країнах Африки та Азії.
Від гельмінтів ( гостриків та аскарид) потерпає 5 частина дітей , які відвідують дитячі заклади . Присутність в організмі дитини будь-яких гельмінтів , може зумовити порушення фізичного й розумового розвитку, затримку росту і статевого дозрівання. Вони можуть спровокувати розвиток анемії, порушення пам’яті , погіршення загального самопочуття та інше. У дітей наявність глистяної інвазії виявляється в блідості шкірних покривів ,особливо обличчя , появи темних кіл під очима, порушення апетиту і розвитку різноманітних диспептичних проявів у вигляді періодичної нудоти, блювання, болю в животі не визначного характеру , частіше в ділянці пупця , підвіщеного газоутворення в кишечнику і т.п.
Запобігти розвитку гельмінтозів до елементарне дотримання правил особистої гігієни ( миття рук перед прийомами їжі, після відвідування місць загального користування та спілкування з домашніми тваринами). Також потрібно обов’язково обдавати кип’ятком овочі та фрукти, які вживаються у сирому вигляді , піддавати необхідній термічній обробці рибу та м’ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування , що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, особливо вітамінами С,Д та А. Позитивне значення тут має і стимуляція загального імунітету. Вона знижує ймовірність зараження гельмінтами , перешкоджає міграції паразитів по організму та досягненню ними статевозрілої стадії , скорочує тривалість їхнього життя в організмі. Основними методом боротьби з гельмінтами є специфічне лікування. А це прийом протигельмінтних препаратів , які знищують паразитів на різних стадіях їхнього розвитку в організмі людини. Ці ліки використовують також для профілактики зараження глистами.
Объяснение:
опадение листьев у растений, обычно у деревьев и кустарников, изредка — у трав (крапива, недотрога) . Листья могут опадать массой в определённый период или постепенно, по одному в течение длительного времени. Если растения на какой-либо срок теряют все листья, их называют листопадными. Листопадные деревья во влажно-тропических лесах стоят без листьев иногда всего несколько дней. Вечнозелёные растения несут листья круглый год, сменяя их периодически или постепенно. Л. — нормальный физиологический процесс, связанный со старением листьев. Лист живёт обычно менее 1 года, реже до 2—5 лет, очень редко — 25 и более лет (у ели Шренка) . Перед Л. в листьях происходят глубокие биохимические, физиологические и структурные изменения. Зелёный пигмент — Хлорофилл обычно разрушается; более стойкие — жёлтые и оранжевые пигменты — Каротиноиды сохраняются дольше и обусловливают осеннюю окраску листьев. Питательные вещества, особенно белки, из клеток стареющего листа оттекают в запасающие органы, к точкам роста и к растущим молодым листьям. В старых листьях часто накапливаются некоторые соли и образуются кристаллы щавелевокислого кальция. Механизм Л. связан с появлением у основания листа так называемого отделительного слоя из легко разъединяющихся паренхимных клеток. Проводящие пучки, удерживающие лист на стебле, разрываются под тяжестью листа и порывами ветра. В некоторых случаях (при резких понижениях температуры, засухе, появлении вредных газов в воздухе и т. д. ) листья могут быстро отмирать, не успев образовать отделительный слой, и вследствие этого долго держатся на растении в засохшем состоянии. Листопадность характерна главным образом для растений климатических поясов с ярко выраженным неблагоприятным сезоном: в умеренной зоне — зимой, в субтропической и тропической — в период засухи. Л. — выработанное в процессе эволюции при к уменьшению в неблагоприятных условиях поверхности надземных органов, что сокращает потерю влаги, в многоснежные зимы предотвращает поломку ветвей под тяжестью снега.
У древесных растений умеренных широт подготовка к осеннему Л. начинается задолго до наступления морозов в связи с изменением длины светового дня. У многих вечнозелёных растений периодический Л. связан с развёртыванием молодых листьев (весной, летом) .
Т. И. Серебрякова.