Потрібна до Надати одну відповідь.
Значення елементарної розумової діяльності в житті тварин:

виживання у природі після народження

використання зв'язків між предметами та явищами середовища існування у новій ситуації для побудови пристосувального поведінкового акту

формування набутих поведінкових реакцій

забезпечення прояв зміни у поведінці на зміни умов існування ​

Наявність 2 пар кінцівок. У риб це плавники, у птахів крила, у ссавців ноги і так далі. Вони складають більшість видового різноманіття тварин на планеті. Незважаючи на їх різноманітність, хребетних об’єднує залежність від умов клімату, скелет. Вони всі здатні дихати, рухатися, харчуватися, розвиватися і рости. Також для підтримки популяції видів хребетні розмножуються. У всіх тварин цієї групи розвинений головний мозок, функціонування якого обумовлює вищу нервову діяльність — основу пристосовної поведінки. Для хребетних характерна наявність різноманітних і складно влаштованих органів чуття, що слугують основним зв’язком між живим організмом і зовнішнім середовищем.

Вода - универсальный растворитель. Усвоение питательных веществ организмами возможно так или иначе только из растворов. Кроме того, вода пребывает в жидком агрегатном состоянии, является основным компонентом внутренней среды живых организмов.

Вирусы, размножаются только в клетках, это внутриклеточные паразиты. В свободном, активном состоянии они не встречаются и не размножаться вне клетки. Если у всех клеточных организмов обязательно имеются две нуклеиновые кислоты – ДНК и РНК, то вирусы содержат только одну из них. На этом основании все вирусы делятся на две большие группы: ДНК, – содержащие и РНК – содержащие. 

В отличие от клеточных организмов у вирусов отсутствует собственная система, синтезирующая белки. Вирусы вносят в клетку только свою генетическую информацию. С матрицы – вирусной ДНК или РНК – синтезируется матричная (информационная) РНК, которая и служит основой для синтеза вирусных белков рибосомами инфицированной клетки. Молекула ДНК вирусов, или их геном, может встраиваться в геном клетки – хозяина и существовать в таком виде неопределённо долгое время. Таким образом, паразитизм вирусов носит особый характер – это паразитизм на генетическом уровне