Развитие организма зависит от состояния внутренней среды организма, а также от влияния внешней среды. Наибольшее распространение получили две классификации факторов, определяющих протекание онтогенеза у человека.
Первая классификация
Согласно ей выделяют две группы факторов:
1 группа – Биотические факторы, то есть факторы, относящиеся к живой природе. Это наследственность, микробное окружение, присутствие различных паразитов и тому подобное;
2 группа – Абиотические факторы, то есть факторы неживой природы. К ним относятся климат, химический состав почвы, воды, пищи, воздуха, радиационный фон, интенсивность электромагнитных полей и излучений.
Вторая классификация, является наиболее распространённой и общепризнанной во всём мире. В частности, этой классификацией пользуются при изучении показателей здоровья и качества жизни больших популяций людей (населения стран, областей и других) и определения зависимости этих пока-зателей от различных условий проживания и национальных особенностей
. В соответствии с этой классификацией все факторы делятся на Эндогенные (относящиеся к внутренней среде организма) и Экзогенные (относящиеся к среде обитания).
К эндогенным факторам относятся:
1) генетические факторы (национальность, наличие наследственного, генетического заболевания, пол человека). Указанные факторы влияют на процессы роста и развития либо прямо, посредством формирования определённых уровней и соотношений гормонов, регулирующих эти процессы, либо опосредованно через изменение метаболизма организма;
2) травма (то есть повреждение) пренатальная или постнатальная, нарушающая рост и развитие. Травма может быть химической, физической, иммунологической или являться результатом инфекции.
К экзогенным факторам относятся:
1) природные факторы:
A) климат;
B) рельеф, геологическое строение района проживания, характер почвы;
C) водные ресурсы (атмосферная влага, обеспеченность населения водой, её качество);
D) характер и состояние растительности, животного мира, устойчивость экологических систем, частота чрезвычайных ситуаций природного характера
2) хозяйственная деятельность человека как таковая и через её влияние на окружающую среду (экологическая обстановка в районе проживания, современная экономическая ситуация);
3) социальные факторы:
A) уровень культуры (в том числе гигиенической), национальные тради ции, отношение к здоровью;
B) факторы питания (традиционный выбор продуктов приготовления пищи, режим питания);
C) уровень образования, социальное положение, профессия интересы родителей, система ценностей в семье, её состав, уровень материальной обеспеченности, условия быта;
D) доступность медицинской её уровень, эпидемическая обстановка в коллективе или в районе проживания;
E) положение ребёнка или подростка в семье, детском коллективе.
Серед великої різноманітності тварин, поширених на Україні, особливе місце належить птахам. Вони зустрічаються майже в кожному куточку природи і всюди є дуже помітними.
Для того, щоб побачити птаха, достатньо подивитися у вікно. На земній кулі нараховується більше 85000 видів птахів, на території України – 358. більша частина птахів мешкають у лісах, на полях та болотах.
Птахи приваблюють увагу своїм дзвінким і мелодійним співом, різноманітним і часто яскравим, красивим забарвленням, граціозним польотом, цікавою поведінкою, своєрідними „танцями” та іншими біологічними особливостями гати за птахами в їхньому природному оточенні – справжня насолода. Птахи мають велике значення в природі т житті людини. Вони є нашими надійними і вірними друзями, яких безумовно слід знати. Знання птахів не тільки розширює кругозір людини і робить її життя повнішим, красивішим, а й дає змогу розумно, ефективно, раціонально використовувати їх у своїх потребах.
Роль птахів у житті і господарській діяльності людини визначається перш за все через їхні кормові, або трофічні, зв’язки. Більшість птахів приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів.
Маючи велику екологічну пластичність, тобто здатність пристосовуватися до найрізноманітніших ландшафтних і кліматичних умов, птахи розселилися по всій земній кулі, утворивши в різних її регіонах специфічні „життєві форми”.
На річках, озерах, болотах живуть птахи іншого типу. Вони можуть плавати і пірнати.
У лісових птахів зовсім інші пристосувальні ознаки. Вони лазять по стовбурах і гілках дерев за до міцних зігнутих кігтів, підпираючись жорсткими, твердими стерновим перами. Міцний дзьоб і довгий язик допомагають їм видобувати і витягати з щілин кори і деревини дрібних тварин, а іноді і видовбувати в деревині дупла для гнізда.
Лісових птахів дуже багато. Серед них є комахоїдні, м’ясоїдні та зерноїдні види, що зустрічаються в лісах різного типу, де вони займають різні яруси рослинності: від крон найвищих лісових велетнів до чагарникового і трав’янистого підліску. Вони мають різну форму дзьоба, різне забарвлення, голос, різний б життя. Але всі вони – птахи лісові і без лісу жити не можуть.
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і парки, поля сільськогосподарських культур, штучні водойми, фруктові сади, тваринницькі ферми, мисливські господарства – це не повний перелік штучних і напівштучних екосистем, які називаються культурними ландшафтами. Роль птахів у цих екосистемах, тобто в житті та господарській діяльності людини, надзвичайно велика. Якщо підрахувати, скільки їжі споживають птахи певного району за день, місяць і рік, то дістанемо фантастично великі цифри.
Развитие организма зависит от состояния внутренней среды организма, а также от влияния внешней среды. Наибольшее распространение получили две классификации факторов, определяющих протекание онтогенеза у человека.
Первая классификация
Согласно ей выделяют две группы факторов:
1 группа – Биотические факторы, то есть факторы, относящиеся к живой природе. Это наследственность, микробное окружение, присутствие различных паразитов и тому подобное;
2 группа – Абиотические факторы, то есть факторы неживой природы. К ним относятся климат, химический состав почвы, воды, пищи, воздуха, радиационный фон, интенсивность электромагнитных полей и излучений.
Вторая классификация, является наиболее распространённой и общепризнанной во всём мире. В частности, этой классификацией пользуются при изучении показателей здоровья и качества жизни больших популяций людей (населения стран, областей и других) и определения зависимости этих пока-зателей от различных условий проживания и национальных особенностей
. В соответствии с этой классификацией все факторы делятся на Эндогенные (относящиеся к внутренней среде организма) и Экзогенные (относящиеся к среде обитания).
К эндогенным факторам относятся:
1) генетические факторы (национальность, наличие наследственного, генетического заболевания, пол человека). Указанные факторы влияют на процессы роста и развития либо прямо, посредством формирования определённых уровней и соотношений гормонов, регулирующих эти процессы, либо опосредованно через изменение метаболизма организма;
2) травма (то есть повреждение) пренатальная или постнатальная, нарушающая рост и развитие. Травма может быть химической, физической, иммунологической или являться результатом инфекции.
К экзогенным факторам относятся:
1) природные факторы:
A) климат;
B) рельеф, геологическое строение района проживания, характер почвы;
C) водные ресурсы (атмосферная влага, обеспеченность населения водой, её качество);
D) характер и состояние растительности, животного мира, устойчивость экологических систем, частота чрезвычайных ситуаций природного характера
2) хозяйственная деятельность человека как таковая и через её влияние на окружающую среду (экологическая обстановка в районе проживания, современная экономическая ситуация);
3) социальные факторы:
A) уровень культуры (в том числе гигиенической), национальные тради ции, отношение к здоровью;
B) факторы питания (традиционный выбор продуктов приготовления пищи, режим питания);
C) уровень образования, социальное положение, профессия интересы родителей, система ценностей в семье, её состав, уровень материальной обеспеченности, условия быта;
D) доступность медицинской её уровень, эпидемическая обстановка в коллективе или в районе проживания;
E) положение ребёнка или подростка в семье, детском коллективе.
Серед великої різноманітності тварин, поширених на Україні, особливе
місце належить птахам. Вони зустрічаються майже в кожному куточку
природи і всюди є дуже помітними.
Для того, щоб побачити птаха, достатньо подивитися у вікно. На земній
кулі нараховується більше 85000 видів птахів, на території України –
358. більша частина птахів мешкають у лісах, на полях та болотах.
Птахи приваблюють увагу своїм дзвінким і мелодійним співом,
різноманітним і часто яскравим, красивим забарвленням, граціозним
польотом, цікавою поведінкою, своєрідними „танцями” та іншими
біологічними особливостями гати за птахами в їхньому природному
оточенні – справжня насолода. Птахи мають велике значення в природі т
житті людини. Вони є нашими надійними і вірними друзями, яких безумовно
слід знати. Знання птахів не тільки розширює кругозір людини і робить її
життя повнішим, красивішим, а й дає змогу розумно, ефективно,
раціонально використовувати їх у своїх потребах.
Роль птахів у житті і господарській діяльності людини визначається перш
за все через їхні кормові, або трофічні, зв’язки. Більшість птахів
приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів
рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів.
Маючи велику екологічну пластичність, тобто здатність пристосовуватися
до найрізноманітніших ландшафтних і кліматичних умов, птахи розселилися
по всій земній кулі, утворивши в різних її регіонах специфічні „життєві
форми”.
На річках, озерах, болотах живуть птахи іншого типу. Вони можуть плавати
і пірнати.
У лісових птахів зовсім інші пристосувальні ознаки. Вони лазять по
стовбурах і гілках дерев за до міцних зігнутих кігтів,
підпираючись жорсткими, твердими стерновим перами. Міцний дзьоб і довгий
язик допомагають їм видобувати і витягати з щілин кори і деревини
дрібних тварин, а іноді і видовбувати в деревині дупла для гнізда.
Лісових птахів дуже багато. Серед них є комахоїдні, м’ясоїдні та
зерноїдні види, що зустрічаються в лісах різного типу, де вони займають
різні яруси рослинності: від крон найвищих лісових велетнів до
чагарникового і трав’янистого підліску. Вони мають різну форму дзьоба,
різне забарвлення, голос, різний б життя. Але всі вони – птахи
лісові і без лісу жити не можуть.
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних
екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх
збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і
парки, поля сільськогосподарських культур, штучні водойми, фруктові
сади, тваринницькі ферми, мисливські господарства – це не повний перелік
штучних і напівштучних екосистем, які називаються культурними
ландшафтами. Роль птахів у цих екосистемах, тобто в житті та
господарській діяльності людини, надзвичайно велика. Якщо підрахувати,
скільки їжі споживають птахи певного району за день, місяць і рік, то
дістанемо фантастично великі цифри.