У житті людини віруси відіграють переважно негативну роль. Вони спричиняють багато різноманітних захворювань людини, свійських тварин і культурних рослин. У людини віруси вражають органи дихання (наприклад, грип), травлення (гастроентерити, гепатити), нервову систему (поліомієліти, енцефаліти, сказ), шкіру і слизові оболонки (герпес, кір, вітряна віспа), клітини різних систем органів (віспа, жовта пропасниця), пригнічують імунні реакції (СНІД).
У свійських тварин вони спричинюють ящур парнокопитних, ентерит і чумку собак, чуму курей та інші захворювання, деякі з них небезпечні й для людини. Віруси є збудниками небезпечних захворювань культурних рослин — мозаїчність, плямистість, відмирання органів, пухлини. Бактеріофаги часто шкодять мікробіологічній промисловості, знищуючи культури корисних мікроорганізмів.
Але є й позитивна роль вірусів у житті людини:
• деякі види бактеріофагів використовують для лікування бактеріальних захворювань, наприклад дизентерії;
• вірусів — паразитів комах використовують у біологічному методі боротьби зі шкідливими видами (шовкопрядом непарним, кровосисними комарами тощо);
• у генній інженерії певний ген, виділений з іншого організму або синтезований штучно за до вірусу, переносять у клітини бактерій. Саме так забезпечили синтез бактеріями гормону інсуліну, інтерферонів та інших важливих сполук.
Поведінка — це набір дій, реакцій на середовище (подразники) свідоме та несвідоме.
Поведінка людини біологічними соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають інстинкти, наприклад, інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство.
Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов, і тому подібне мають біологічну природу.
У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; людина дотримується певних поведінкових норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.
Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. У одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису, по відношенню до хімічних подразників.
Тварини виявляють вибірковість по відношенню до їжі. Вона може проявлятися у вигляді суворої спеціалізації, як у Rostrhamus sociabilis, що харчується лише слизняками, або у вигляді харчової переваги, за наявності якої тварина, якщо у неї є вибір, віддає перевагу певному харчовому об'єкту. Екологи визначають харчову перевагу як перевищення певного харчового об'єкта в раціоні над його вмістом в середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону (Збалансована перевага).
У свійських тварин вони спричинюють ящур парнокопитних, ентерит і чумку собак, чуму курей та інші захворювання, деякі з них небезпечні й для людини. Віруси є збудниками небезпечних захворювань культурних рослин — мозаїчність, плямистість, відмирання органів, пухлини. Бактеріофаги часто шкодять мікробіологічній промисловості, знищуючи культури корисних мікроорганізмів.
Але є й позитивна роль вірусів у житті людини:
• деякі види бактеріофагів використовують для лікування бактеріальних захворювань, наприклад дизентерії;
• вірусів — паразитів комах використовують у біологічному методі боротьби зі шкідливими видами (шовкопрядом непарним, кровосисними комарами тощо);
• у генній інженерії певний ген, виділений з іншого організму або синтезований штучно за до вірусу, переносять у клітини бактерій. Саме так забезпечили синтез бактеріями гормону інсуліну, інтерферонів та інших важливих сполук.
Поведінка — це набір дій, реакцій на середовище (подразники) свідоме та несвідоме.
Поведінка людини біологічними соціальними чинниками. Біологічну основу поведінки складають інстинкти, наприклад, інстинкти самозбереження, розмноження, турбота про потомство.
Такі особливості поведінки, як емоційність, агресивність, прагнення до успіху, любов, і тому подібне мають біологічну природу.
У сучасному суспільстві поведінка людини багато в чому визначається соціальними чинниками; людина дотримується певних поведінкових норм. Успіх людини визначається умінням дотримуватись певних поведінкових норм.
Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. У одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису, по відношенню до хімічних подразників.
Тварини виявляють вибірковість по відношенню до їжі. Вона може проявлятися у вигляді суворої спеціалізації, як у Rostrhamus sociabilis, що харчується лише слизняками, або у вигляді харчової переваги, за наявності якої тварина, якщо у неї є вибір, віддає перевагу певному харчовому об'єкту. Екологи визначають харчову перевагу як перевищення певного харчового об'єкта в раціоні над його вмістом в середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону (Збалансована перевага).