слань лишайника складається з переплетених ниток грибниці — гіфів і розміщених між ними клітин або ниток водоростей. розрізняють два основних типи мікроскопічної структури слані лишайників: гомеомерний і гетеромерний на поперечному перерізі лишайника гомеомерного типу видно, що слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані окремі клітини або нитки водоростей. ці лишайники утворюють групу, відому під назвою слизистих лишайників, оскільки водорості виділяють слиз, в який вкраплені клітини гриба і водорості.
у лишайнику гетеромєрного типу клітини водоростей зосереджені в одному шарі, який називають готдшльним шаром. під ним знаходиться серцевина, що складається з пухко розміщених ниток гриба. зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називають кірковими шарами. за грибних ниток, що відходять від нижньої кори, лишайник прикріплюється до субстрату, на якому росте. у деяких лишайників нижньої кори немає і він зростається із субстратом гіфами серцевини.
водоростевий компонент лишайника (фікобюнт) представлений синьозеленими, зеленими, жовтозеленими і бурими водоростями. представники 28 родів цих відділів
Главная особенность соединительной ткани - это очень хорошо развитое межклеточное вещество. Оно может быть представлено в качестве : жидкости (кровь и лимфа), хряща, волокон и так далее (отсюда и понятно, что соединительная ткань выполняет множество функций - транспортную, защитную, опорно-двигательную).
Кровь - это тоже соединительная ткань. Межклеточное вещество - жидкость (плазма крови с форменными телами). Главная особенность крови - это его транспортная функция (благодаря эритроцитам кровь насыщает клетки всего организма кислородом).
слань лишайника складається з переплетених ниток грибниці — гіфів і розміщених між ними клітин або ниток водоростей. розрізняють два основних типи мікроскопічної структури слані лишайників: гомеомерний і гетеромерний на поперечному перерізі лишайника гомеомерного типу видно, що слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані окремі клітини або нитки водоростей. ці лишайники утворюють групу, відому під назвою слизистих лишайників, оскільки водорості виділяють слиз, в який вкраплені клітини гриба і водорості.
у лишайнику гетеромєрного типу клітини водоростей зосереджені в одному шарі, який називають готдшльним шаром. під ним знаходиться серцевина, що складається з пухко розміщених ниток гриба. зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називають кірковими шарами. за грибних ниток, що відходять від нижньої кори, лишайник прикріплюється до субстрату, на якому росте. у деяких лишайників нижньої кори немає і він зростається із субстратом гіфами серцевини.
водоростевий компонент лишайника (фікобюнт) представлений синьозеленими, зеленими, жовтозеленими і бурими водоростями. представники 28 родів цих відділів
Главная особенность соединительной ткани - это очень хорошо развитое межклеточное вещество. Оно может быть представлено в качестве : жидкости (кровь и лимфа), хряща, волокон и так далее (отсюда и понятно, что соединительная ткань выполняет множество функций - транспортную, защитную, опорно-двигательную).
Кровь - это тоже соединительная ткань. Межклеточное вещество - жидкость (плазма крови с форменными телами). Главная особенность крови - это его транспортная функция (благодаря эритроцитам кровь насыщает клетки всего организма кислородом).