Існує два розмноження насінних рослин: вегетативний і статевої. Для статевого розмноження характерно те, що нові особини виникають в результаті злиття двох статевих клітин - чоловічої і жіночої. При вегетативному розмноженні ніякого злиття клітин не відбувається, а нові особини виникають із спеціальних утворень на вегетативних частинах рослини (з цибулин і вусів на стеблах, з нирок на коренях, з кореневищ і ін), або безпосередньо з вегетативних органів або їх частин (частин кореня, стебла, листя). При статевому розмноженні новий: організм, що виникає з статевих клітин, знову починає розвиток, повторюючи при цьому всі ті видозміни і перетворення, які відбувалися в попередніх поколіннях. При вегетативному розмноженні ж розвиток нового організму продовжується з того етапу, на якому зупинився розвиток органу, або тій його частині, яка була взята для розмноження. Так, наприклад, при статевому розмноженні багаторічні рослини часто зацвітають лише через десятки років (багато деревні породи); при вегетативному розмноженні ж цих рослин, що вступили в пору плодоношення, нові рослини зацвітають у перший або другий рік.
Иммунитет человека – это состояние невосприимчивости к различным инфекционным и вообще инородным для генетического кода человека организмам и веществам. Иммунитет организма определяется состоянием его иммунной системы, которая представлена органами и клетками. Центральные органы иммунной системы - красный костный мозг, селезенка и тимус (или вилочковая железа). Лимфатические узлы и лимфоидная ткань в других органах (например, в миндалинах, в аппендиксе) – это периферические органы иммунной системы. Основная задача органов иммунной системы человека – выработка различных клеток, таких как Т- и В-лимфоциты, нейтрофилы, макрофаги, эозинофилы.
Існує два розмноження насінних рослин: вегетативний і статевої. Для статевого розмноження характерно те, що нові особини виникають в результаті злиття двох статевих клітин - чоловічої і жіночої. При вегетативному розмноженні ніякого злиття клітин не відбувається, а нові особини виникають із спеціальних утворень на вегетативних частинах рослини (з цибулин і вусів на стеблах, з нирок на коренях, з кореневищ і ін), або безпосередньо з вегетативних органів або їх частин (частин кореня, стебла, листя). При статевому розмноженні новий: організм, що виникає з статевих клітин, знову починає розвиток, повторюючи при цьому всі ті видозміни і перетворення, які відбувалися в попередніх поколіннях. При вегетативному розмноженні ж розвиток нового організму продовжується з того етапу, на якому зупинився розвиток органу, або тій його частині, яка була взята для розмноження. Так, наприклад, при статевому розмноженні багаторічні рослини часто зацвітають лише через десятки років (багато деревні породи); при вегетативному розмноженні ж цих рослин, що вступили в пору плодоношення, нові рослини зацвітають у перший або другий рік.
Объяснение:
Иммунитет человека – это состояние невосприимчивости к различным инфекционным и вообще инородным для генетического кода человека организмам и веществам. Иммунитет организма определяется состоянием его иммунной системы, которая представлена органами и клетками. Центральные органы иммунной системы - красный костный мозг, селезенка и тимус (или вилочковая железа). Лимфатические узлы и лимфоидная ткань в других органах (например, в миндалинах, в аппендиксе) – это периферические органы иммунной системы. Основная задача органов иммунной системы человека – выработка различных клеток, таких как Т- и В-лимфоциты, нейтрофилы, макрофаги, эозинофилы.