Биологическая продукция – это количество биологического вещества, которое создано за единицу времени на единицу площади (гр/м², кг/м²). Биологическая продукция: Первичная (валовая) Вторичная (чистая) Валовая продукция - это та продукция, которую создают растения в процессе фотосинтеза. Чистая продукция – это та часть энергии, которая осталась после расходов на дыхание. Средняя продуктивность экосистем земли не превышает 0,3кг/м². При переходе энергии с одного уровня на другой, теряется примерно 90% энергии, поэтому вторичная продукция в 20-50 раз меньше, чем первичная Производительность экосистемы, измеряемая количеством органического вещества, которое создано за единицу времени на единицу площади, называется биологической продуктивностью. Единицы измерения продуктивности: г/м² в день, кг/м² в год, т/км ² в год. Различают первичную биологическую продукцию, которую создают продуценты, и вторичную биологическую продукцию, которую создают консументы и редуценты. Первичную продукцию подразделяют на: валовую – это общее количество созданного органического вещества, и чистую – это то, что осталось после расхода на дыхание и корневые выделения. По продуктивности экосистемы делятся на четыре класса: 1.Экосистемы очень высокой биологической продуктивности – свыше 2 кг/м² в год. К ним относятся заросли тростника в дельтах Волги, Дона и Урала. 2.Экосистемы высокой продуктивности – 1-2 кг/м² в год. Это липово-дубовые леса, заросли рогоза или тростника на озере, посевы кукурузы. 3.Экосистемы средней биологической продуктивности – 0,25-1 кг/м² в год. К ним относятся сосновые, берёзовые леса, сенокосные луга, степи. 4.Экосистемы низкой биологической продуктивности – менее 0,25 кг/м² в год. Это арктические пустыни, тундры, большая часть морских экосистем. Средняя продуктивность экосистем земли составляет 0,3 кг/м² в год, т. е. на Земле преобладают средние и низкопродуктивные экосистемы. При переходе с одного трофического уровня на другой теряется 90% энергии.
галактики — основні структурні одиниці нашого всесвіту. одна з них міститься в сузір’ї андромеди. це велетенська галактика, схожа за своєю будовою на нашу, яка складається із сотень мільярдів зір. світло від неї йде до землі близько 2 млн. років.
галактика андромеди разом з нашою галактикою та ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану місцеву групу. деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема велика і мала магеланові хмари, є супутниками нашої галактики. разом з нею вони обертаються навколо загального центру мас.
ще одне скупчення галактик розташоване в сузір’ї діви. воно є центром ще більш гігантської, ніж місцева група, системи зоряних островів -надскупчення галактик, до складу якого входить і місцева група з нашою галактикою.
сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10—12 млрд. світлових років.
на цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься метагалактикою.
підрахунки зір на однакових за розмірами ділянках неба з різною галактичною широтою свідчать про те, що із віддаленням від галактичного екватора кількість зір до заданої величини mзменшується. згідно цих підрахунків 95% усіх зір галактики розташовано у чумацькому шляху.
сонце знаходиться недалеко від галактичної площини на відстані 10 кпк (30000 св.р.) від центра галактики. галактика має складну спіральну структуру. центр галактики знаходится всузір’ї стрільця у напрямі на α = 17h 46,1m, δ = –28°51′.
якщо розглянути рух сонця відносно найближчих зір, то знаходять апекс основного руху сонця. його координати α = 17h 40m, δ = +21°. він також знаходиться в сузір’ї геркулеса, а його антиапекс в сузір’ї голуба.
кутова швидкість обертання зменшується в міру зростання відстані від центра галактики, але це зменшення є повільнішим, ніж цього вимагають закони кеплера. лінійна швидкість обертання з відстанню від центра спочатку зростає, досягає максимуму близько 250 км/с на відстані сонця і надалі повільно зменшується.
можна говорити про два основні рухи сонця в галактиці:
у напрямі сузір’я геркулеса з швидкістю 16 км/с відносно найближчих зір;
у напрямі сузір’я лебедя з швидкістю 250 км/с (рух разом з найближчими зорями навколо центра галактики).
сонце здійснює один оберт навколо центра галактики за 220 млн. років. цей проміжок часу називають галактичним роком. зачас свого існування сонце облетіло галактику приблизно 30 разів.
групою американских учених із університета штата огайо, які орієнтувались на дані, отримані від космічного рентгенівського телескопа & чандра& (chandra) встановлено той факт, що наша галактика чумацький шлях величезною хмарою гарячого газу, температура якого в декілька сотень разів більша, ніж температура поверхні сонця. учені вважають, що хмара, яку називають гало, може служити ключом до розгадки баріонів.
галактики — основні структурні одиниці нашого всесвіту. одна з них міститься в сузір’ї андромеди. це велетенська галактика, схожа за своєю будовою на нашу, яка складається із сотень мільярдів зір. світло від неї йде до землі близько 2 млн. років.
галактика андромеди разом з нашою галактикою та ще кількома сусідніми галактиками меншої маси утворюють так звану місцеву групу. деякі з-поміж зоряних систем цієї групи, зокрема велика і мала магеланові хмари, є супутниками нашої галактики. разом з нею вони обертаються навколо загального центру мас.
ще одне скупчення галактик розташоване в сузір’ї діви. воно є центром ще більш гігантської, ніж місцева група, системи зоряних островів -надскупчення галактик, до складу якого входить і місцева група з нашою галактикою.
сучасним засобам астрономічних досліджень доступна величезна ділянка простору радіусом близько 10—12 млрд. світлових років.
на цій ділянці розташовані мільярди галактик, їх сукупність зветься метагалактикою.
підрахунки зір на однакових за розмірами ділянках неба з різною галактичною широтою свідчать про те, що із віддаленням від галактичного екватора кількість зір до заданої величини mзменшується. згідно цих підрахунків 95% усіх зір галактики розташовано у чумацькому шляху.
сонце знаходиться недалеко від галактичної площини на відстані 10 кпк (30000 св.р.) від центра галактики. галактика має складну спіральну структуру. центр галактики знаходится всузір’ї стрільця у напрямі на α = 17h 46,1m, δ = –28°51′.
якщо розглянути рух сонця відносно найближчих зір, то знаходять апекс основного руху сонця. його координати α = 17h 40m, δ = +21°. він також знаходиться в сузір’ї геркулеса, а його антиапекс в сузір’ї голуба.
кутова швидкість обертання зменшується в міру зростання відстані від центра галактики, але це зменшення є повільнішим, ніж цього вимагають закони кеплера. лінійна швидкість обертання з відстанню від центра спочатку зростає, досягає максимуму близько 250 км/с на відстані сонця і надалі повільно зменшується.
можна говорити про два основні рухи сонця в галактиці:
у напрямі сузір’я геркулеса з швидкістю 16 км/с відносно найближчих зір;
у напрямі сузір’я лебедя з швидкістю 250 км/с (рух разом з найближчими зорями навколо центра галактики).
сонце здійснює один оберт навколо центра галактики за 220 млн. років. цей проміжок часу називають галактичним роком. зачас свого існування сонце облетіло галактику приблизно 30 разів.
групою американских учених із університета штата огайо, які орієнтувались на дані, отримані від космічного рентгенівського телескопа & чандра& (chandra) встановлено той факт, що наша галактика чумацький шлях величезною хмарою гарячого газу, температура якого в декілька сотень разів більша, ніж температура поверхні сонця. учені вважають, що хмара, яку називають гало, може служити ключом до розгадки баріонів.