Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
1) Биологическая роль гамет состоит в создании нового организма, который будет нести в себе смесь генетической информации материнского и отцовского организма, что увеличит генетическое разнообразие популяции.
2) Митоз подразумевает передачу диплоидного набора хромосом от материнских к дочерним клеткам, мейоз - только гаплоидный набор хромосом.
В митозе происходит одно деление клетки (соответственно образуются 2 дочерних клетки), в мейозе происходит два деления материнской клетки, соответственно образуется 4 дочерних клетки.
В мейоза происходят такие явления, как конъюгация и кроссинговер, что приводит к разнообразным рекомбинациям генетической информации.
3) В эмбриональном периоде зависимость индивидуального развития организма от условий окружающей среды очень велика, поскольку происходит активное формирование всех органов и систем организма и любое негативное влияние на эмбрион может повлечь за собой критические изменения в структуре молодого организма.
В постэмбриональном периоде такая зависимость в значительной мере уменьшается, но всё ещё остается достаточно серьезно выраженной. Необходимо также отметить постепенное уменьшение такой зависимости с течением времени с достижением её минимума в зрелом возрасте.
Відповідь:Рослинні клітини — еукаріотичні клітини, однак кількома своїми властивостями вони відрізняються від клітин інших еукаріот. До їх відмінних рис відносять:
Велика центральна вакуоль - простір, заповнений клітинним соком і обмежений мембраною — тонопластом[1][2]. Вакуоля грає ключову роль в підтримці клітинного тургору, контролює переміщення молекул з цитозолю в виділення клітини, зберігає корисні речовини і розщеплює відслужилі старі білки і органели.
Є клітинна стінка, що складається головним чином з целюлози, а також геміцелюлози, пектину і в багатьох випадках лігніну. Вона утворюється протопластом поверх клітинної мембрани. Вона відмінна від клітинної стінки грибів, що складається з хітину, і бактерій, побудованої з пептидоглікану (муреїну). Клітинна стінка має безліч функцій, від яких залежить життя рослини. До таких функцій належать: забезпечення протопласта, або живої клітини, механічним захистом; забезпечення пористого середовища для циркуляції і розподілу води, мінералів та інших дрібних поживних молекул; забезпечення жорсткими будівельними блоками, з яких можуть бути отримані стабільні структури вищого порядку, такі як листя та стебла, і забезпечення середовища регуляторних молекул, які відчувають присутність патогенних мікробів і контролюють розвиток тканин.[3]
Спеціалізовані шляхи зв'язку між клітинами — плазмодесми[4], цитоплазматичні містки: цитоплазма і ендоплазматичний ретикулум (ЕПР) сусідніх клітин повідомляються через пори в клітинних стінках[5].
Пластиди, у тому числі найважливіші — хлоропласти. Хлоропласти містять хлорофіл, зелений пігмент, який поглинає сонячне світло. Як і мітохондрії, чий геном у рослин містить 37 генів[6], пластиди мають власні геноми (пластому), що складаються з близько 100—120 унікальних генів[7]. Як передбачається, пластиди і мітохондрії виникли як прокаріотичні ендосимбіонти, які оселилися в клітині[8].
Розподіл клітин (мітоз) наземних рослин і деяких водоростей, особливо харових (Charophyta)[9].
Чоловічі статеві клітини мохів і папоротеподібних мають джгутик, схожий зі джгутиком сперматозоїдів тварин[10][11], але у насіннєвих рослин — голонасінних і квіткових — вони позбавлені джгутика[12] і називаються сперміями.
З властивих тваринній клітині органел в рослинній відсутні тільки центриолі[13].
Пояснення:
1) Биологическая роль гамет состоит в создании нового организма, который будет нести в себе смесь генетической информации материнского и отцовского организма, что увеличит генетическое разнообразие популяции.
2) Митоз подразумевает передачу диплоидного набора хромосом от материнских к дочерним клеткам, мейоз - только гаплоидный набор хромосом.
В митозе происходит одно деление клетки (соответственно образуются 2 дочерних клетки), в мейозе происходит два деления материнской клетки, соответственно образуется 4 дочерних клетки.
В мейоза происходят такие явления, как конъюгация и кроссинговер, что приводит к разнообразным рекомбинациям генетической информации.
3) В эмбриональном периоде зависимость индивидуального развития организма от условий окружающей среды очень велика, поскольку происходит активное формирование всех органов и систем организма и любое негативное влияние на эмбрион может повлечь за собой критические изменения в структуре молодого организма.
В постэмбриональном периоде такая зависимость в значительной мере уменьшается, но всё ещё остается достаточно серьезно выраженной. Необходимо также отметить постепенное уменьшение такой зависимости с течением времени с достижением её минимума в зрелом возрасте.