Назовите несколько видов растений, относящихся к группе " плауны, хвощи, папоротники мне не нужна та куча совершенно непонятного мне текста который копируют на каждом сайте, я не могу ничего даже нормально прочитать там:( мне просто нужны названия
Сегментація - гетерономна (неоднакова). Сегменти зростаються, насамперед передні сегменти тіла, з яких утворюється голова. Решта тіла, тулуб, залишився сегментований і в більшості диференціювався на два відділи - груди і черевце, які складаються з різної кількості сегментів.
В ракоподібних грудні сегменти зрослися з головою, в результаті чого утворилися несегментовані головогруди, а сегментація черевця збереглася. У павуків злилися і черевні сегменти; їх тіло складається з несегментованих головогрудей і черевця. У кліщів зростаються всі сегменти в одне тіло без поділів на відділи. Отже, сегменти тіла мають різну будову і виконують різні функції.
2. Тришаровість зародка (розвиток трьох зародкових листків у ембріона).
3. Білатеральна симетрія тіла (двобічна).
4. Покрив тіла являє собою хітинізовану кутикулу (хітин - азотовмісний полісахарид). Вона виділяється гіподермою і відзначається міцністю. У деяких кутикула просочується вапном.
Значення:
вона не пропускає пари води, що захищає наземні форми від висихання;
служить зовнішнім скелетом. До якого зсередини прикріплюються м'язи, зокрема м'язи кінцівок.
У наземних форм поверх хітинової оболонки є тонкий шар віскоподібної речовини.
5. М'язова система розвинена добре. М'язи поперечносмугасті, завдяки чому членистоногі можуть робити швидкі і складні рухи.
6. Кінцівки членисті, тобто складаються з кількох члеників (звідси назва типу) вони рухомо зчленовані з тілом за до суглобів. Особливістю членистоногих є наявність різної кількості пар кінцівок. Як і все тіло, кінцівки вкриті хітином, до якого зсередини прикріплюються м'язи, що приводять кінцівку в рух.
Одні з кінцівок стали ходильними, інші, які розміщувалися на передніх сегментах, що ввійшли до складу голови, перетворилися у ротові кінцівки (щелепи та вусики).
Диференціювання кінцівок сприяло широкому розселенню членистоногих, виходу на сушу, добуванню більшої кількості поживи і пристосуванню до різноманітних умов існування та живлення.
7. Порожнина тіла - міксоцель (змішана порожнина). Вона утворилася в результаті часткового розпаду під час зародкового розвитку стінок мезодермальних мішків і сполучення при цьому вторинної і первинної порожнини тіла.
Руйнування стінок целому приводило до того, що кровоносні судини місцями також руйнувалися і кров виливалася з судин у міксоцель між органами, а потім знову надходила в судини. Така кровоносна система називається незамкненою.
8. Кров змішується з порожнинною рідиною і утворює гемолімфу. Характерною особливістю є наявність серця - центрального пульсівного органа. Воно знаходиться у спинній частині тіла в головогрудному або черевному відділі. Серце утворене послідовними камерами, між якими є отвори з клапанами. Скорочується серце за до м'язів що приєднуються до нього ззовні.
До складу гемолімфи входять амебоїдні клітини, що захоплюють і перетравлюють бактерії (захисна функція).
б) мальпігієві судини (трубочки) у павукоподібних і комах.
11. Нервова система.
ЦНС - вузлового типу, складається з: надглоткового вузла (головний мозок) і підглоткового, що з'єднані у навкологлоткове нервове кільце і черевний нервовий ланцюжок.
У комах головний мозок (надглотковий ганглій) складається з трьох відділів переднього, середнього і заднього, з чим пов'язана їх складна нервова діяльність (поведінка).
12. Органи чуття: дотику, нюху, смаку, зору, слуху.
13. Дихальна система: зябра - у водних, легені і трахеї - у наземних.
14. Ендокринна система: крім нервової виконує функцію регуляції. Спеціальні органи внутрішньої секреції виділяють гормони в кровоносні судини. Гормони керують перетворенням, статевим дозріванням, линянням.
15. Статева система. Більшість роздільностатеві, інколи гермафродити.
Статевий диморфізм. Статеві органи (самки) - яєчники, яйцепроводи, додаткові органи, (самця) - сім'яники, сім'япроводи, парувальний апарат різної будови
Клеточная оболочка растения очень прочная, она придает клетке определённую форму и защищает её содержимое. Она бесцветна, прозрачна, легко пропускает свет внутрь клетки. В клеточной оболочке могут накапливаться минеральные соли (особенно соли кальция) и кремнезем. Это придаёт хрупкость и твёрдость оболочке клеток. В клеточной оболочке могут также содержаться вещества, которые вызывают опробковение и одревесневение. Под оболочкой, внутри клетки находится бесцветная, густая, тягучая цитоплазма. Цитоплазма имеет особый химический состав. В ней протекают рахличные биохимические процессы, обеспечивающие жизнедеятельность клетки. В живой клетке тягучая, полужидкая цитоплазма постоянно движется, перемещается по всему объёму клетки. Цитоплазма - внутренняя среда, в которой располагаются все другие части клетки. В цитоплазме есть полости, их называют вакуоли. Вакуоль - это резервуар, в котором содержится клеточный сок (водянистая жидкость с растворёнными в ней сахарами, органическими кислотами и минеральными солями) , накапливаются питательные вещества и ненужные клетке продукты жизнедеятельности. С увеличением размеров клетки увеличивается и вакуоль. Под микроскопом можно увидеть, что в некоторых клетках цитоплазма заполняет весь объём. Это наблюдается в молодых клетках. С увеличением возраста клетки и её размера маленькие вакуоли объединяются в одну большую вакуоль, и в старых клетках цитоплазма с ядром нередко оказываются прижатыми вакуолью к клеточной оболочке. Ой прощения - уже употребляю термин, а ещё не объяснила его.. . Ядро клетки несёт в себе всю наследственную информацию в виде ДНК (оно находится в центре ядра, в ядрышке) , а с РНК управляет работой клетки. Рядом с цитоплазмой в клетке расположены пластиды. Их наличие - отличительная особенность растительной клетки. Пластиды бывают бесцветными, но чаще они окрашены в зелёный или красно-оранжевый цвета. От окраски пластид зависит окраска клетки и органов растения. Зелёный цвет растений обусловлен присутствием в них зелёных пластид - хлоропластов, богатых хлорофиллом и отвечающих за процесс фотосинтеза в клетке. Оранжевые пластиды называют хромопласты, а бесцветные - лейкопласты. В лейкопластах откладываются запасные питательные вещества: крахмал, масла и белок.
ответ:1. Членистоногі - сегментовані тварини.
Сегментація - гетерономна (неоднакова). Сегменти зростаються, насамперед передні сегменти тіла, з яких утворюється голова. Решта тіла, тулуб, залишився сегментований і в більшості диференціювався на два відділи - груди і черевце, які складаються з різної кількості сегментів.
В ракоподібних грудні сегменти зрослися з головою, в результаті чого утворилися несегментовані головогруди, а сегментація черевця збереглася. У павуків злилися і черевні сегменти; їх тіло складається з несегментованих головогрудей і черевця. У кліщів зростаються всі сегменти в одне тіло без поділів на відділи. Отже, сегменти тіла мають різну будову і виконують різні функції.
2. Тришаровість зародка (розвиток трьох зародкових листків у ембріона).
3. Білатеральна симетрія тіла (двобічна).
4. Покрив тіла являє собою хітинізовану кутикулу (хітин - азотовмісний полісахарид). Вона виділяється гіподермою і відзначається міцністю. У деяких кутикула просочується вапном.
Значення:
вона не пропускає пари води, що захищає наземні форми від висихання;
служить зовнішнім скелетом. До якого зсередини прикріплюються м'язи, зокрема м'язи кінцівок.
У наземних форм поверх хітинової оболонки є тонкий шар віскоподібної речовини.
5. М'язова система розвинена добре. М'язи поперечносмугасті, завдяки чому членистоногі можуть робити швидкі і складні рухи.
6. Кінцівки членисті, тобто складаються з кількох члеників (звідси назва типу) вони рухомо зчленовані з тілом за до суглобів. Особливістю членистоногих є наявність різної кількості пар кінцівок. Як і все тіло, кінцівки вкриті хітином, до якого зсередини прикріплюються м'язи, що приводять кінцівку в рух.
Одні з кінцівок стали ходильними, інші, які розміщувалися на передніх сегментах, що ввійшли до складу голови, перетворилися у ротові кінцівки (щелепи та вусики).
Диференціювання кінцівок сприяло широкому розселенню членистоногих, виходу на сушу, добуванню більшої кількості поживи і пристосуванню до різноманітних умов існування та живлення.
7. Порожнина тіла - міксоцель (змішана порожнина). Вона утворилася в результаті часткового розпаду під час зародкового розвитку стінок мезодермальних мішків і сполучення при цьому вторинної і первинної порожнини тіла.
Руйнування стінок целому приводило до того, що кровоносні судини місцями також руйнувалися і кров виливалася з судин у міксоцель між органами, а потім знову надходила в судини. Така кровоносна система називається незамкненою.
8. Кров змішується з порожнинною рідиною і утворює гемолімфу. Характерною особливістю є наявність серця - центрального пульсівного органа. Воно знаходиться у спинній частині тіла в головогрудному або черевному відділі. Серце утворене послідовними камерами, між якими є отвори з клапанами. Скорочується серце за до м'язів що приєднуються до нього ззовні.
До складу гемолімфи входять амебоїдні клітини, що захоплюють і перетравлюють бактерії (захисна функція).
9. Травна система:
а) травний канал - рот з ротовими кінцівками (щелепний апарат) - глотка - стравохід - шлунок - кишечник - анальний отвір.
б) травні залози: слинні залози, печінка.
10. Видільна система:
а) метанефридії змінені (ракоподібні).
б) мальпігієві судини (трубочки) у павукоподібних і комах.
11. Нервова система.
ЦНС - вузлового типу, складається з: надглоткового вузла (головний мозок) і підглоткового, що з'єднані у навкологлоткове нервове кільце і черевний нервовий ланцюжок.
У комах головний мозок (надглотковий ганглій) складається з трьох відділів переднього, середнього і заднього, з чим пов'язана їх складна нервова діяльність (поведінка).
12. Органи чуття: дотику, нюху, смаку, зору, слуху.
13. Дихальна система: зябра - у водних, легені і трахеї - у наземних.
14. Ендокринна система: крім нервової виконує функцію регуляції. Спеціальні органи внутрішньої секреції виділяють гормони в кровоносні судини. Гормони керують перетворенням, статевим дозріванням, линянням.
15. Статева система. Більшість роздільностатеві, інколи гермафродити.
Статевий диморфізм. Статеві органи (самки) - яєчники, яйцепроводи, додаткові органи, (самця) - сім'яники, сім'япроводи, парувальний апарат різної будови
Под оболочкой, внутри клетки находится бесцветная, густая, тягучая цитоплазма. Цитоплазма имеет особый химический состав. В ней протекают рахличные биохимические процессы, обеспечивающие жизнедеятельность клетки. В живой клетке тягучая, полужидкая цитоплазма постоянно движется, перемещается по всему объёму клетки. Цитоплазма - внутренняя среда, в которой располагаются все другие части клетки. В цитоплазме есть полости, их называют вакуоли.
Вакуоль - это резервуар, в котором содержится клеточный сок (водянистая жидкость с растворёнными в ней сахарами, органическими кислотами и минеральными солями) , накапливаются питательные вещества и ненужные клетке продукты жизнедеятельности. С увеличением размеров клетки увеличивается и вакуоль. Под микроскопом можно увидеть, что в некоторых клетках цитоплазма заполняет весь объём. Это наблюдается в молодых клетках. С увеличением возраста клетки и её размера маленькие вакуоли объединяются в одну большую вакуоль, и в старых клетках цитоплазма с ядром нередко оказываются прижатыми вакуолью к клеточной оболочке. Ой прощения - уже употребляю термин, а ещё не объяснила его.. .
Ядро клетки несёт в себе всю наследственную информацию в виде ДНК (оно находится в центре ядра, в ядрышке) , а с РНК управляет работой клетки.
Рядом с цитоплазмой в клетке расположены пластиды. Их наличие - отличительная особенность растительной клетки. Пластиды бывают бесцветными, но чаще они окрашены в зелёный или красно-оранжевый цвета. От окраски пластид зависит окраска клетки и органов растения. Зелёный цвет растений обусловлен присутствием в них зелёных пластид - хлоропластов, богатых хлорофиллом и отвечающих за процесс фотосинтеза в клетке. Оранжевые пластиды называют хромопласты, а бесцветные - лейкопласты. В лейкопластах откладываются запасные питательные вещества: крахмал, масла и белок.