Основні органи рослин. Всі рослини мають клітинну будову. Нижчі рослини (бактерії, деякі види грибів і водоростей) нерідко складаються з однієї клітини, а вищі – з величезної кількості різноманітних за формою і функціями клітин. Так, листок яблуні має приблизно 50 млн. клітин. Як правило, клітини рослин мікроскопічно малі і вимірюються десятими й сотими частками міліметра. Однак деякі рослини мають і великі, видимі для ока клітини: м'якуш кавуна, лимона й апельсина має клітини кілька міліметрів завдовжки; волокно бавовника, що являє собою одноклітинні волоски оболонки насінини, 30–40 мм завдовжки.Органи рослин поділяються на вегетативні й репродуктивні. Вегетативні органи (корінь, стебло, листок) забезпечують індивідуальне життя рослин, тобто живлення, ріст і розвиток, репродуктивні органи (квітка, плід і насіння) – тривале існування рослини завдяки розмноженню насінням.Корінь. За до кореня рослини укріплюються в грунті і протистоять дії вітру. Коріння вбирає з грунту і постачає рослині воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами і разом з листям бере участь у перетворенні їх у складні органомінеральні сполуки. У багатьох рослин корінь містить запас поживних речовин. Коренеплоди (буряки, морква, ріпа та ін.) мають потовщений соковитий корінь, який використовується для виробництва цукру, безпосередьно для харчування людей або як корм для тварин. Часто корені виконують функції вегетативного розмноження (кореневі паростки) і відновлення всієї рослини (зимуючі бруньки).У кожній насінині є зародковий корінець. При проростанні насіння із зародкового корінця розвивається головний корінь, що росте верхівкою прямовисно вниз.
Перемещаясь внутри почвы (длина норок доходит до 80 см.) , они активно участвуют в переработке и разложении органических остатков, пронизывают почву многочисленными ходами, пропуская через себя огромную массу почвы в процессе пищеварения.
В почвах, обогащенных продуктами жизнедеятельности дождевых червей – капролитами, значительно возрастает количество гумуса, снижается кислотность почвы и т. д. В дерново-подзолистых почвах, основных почвах средней полосы России, в результате деятельности дождевых червей увеличивается на 20 % количество перегноя, возрастает содержание поглощенного кальция.
Проделывая многочисленные ходы и норки, дождевые черви улучшают физические свойства почвы: повышают ее пористость, аэрацию, водопроницаемость и содержание влаги. Таким образом, дождевые черви, улучшая физические и химических свойства почвы повышению ее плодородия.
Имеется ряд наблюдений, показывающих, что при пересаживании дождевых червей на поля, где их прежде не было, удавалось увеличить урожайность ржи, репы, рапса и картофеля на 50-100 %.
В почвах, обогащенных продуктами жизнедеятельности дождевых червей – капролитами, значительно возрастает количество гумуса, снижается кислотность почвы и т. д. В дерново-подзолистых почвах, основных почвах средней полосы России, в результате деятельности дождевых червей увеличивается на 20 % количество перегноя, возрастает содержание поглощенного кальция.
Проделывая многочисленные ходы и норки, дождевые черви улучшают физические свойства почвы: повышают ее пористость, аэрацию, водопроницаемость и содержание влаги. Таким образом, дождевые черви, улучшая физические и химических свойства почвы повышению ее плодородия.
Имеется ряд наблюдений, показывающих, что при пересаживании дождевых червей на поля, где их прежде не было, удавалось увеличить урожайность ржи, репы, рапса и картофеля на 50-100 %.