Плоские паразитические черви - бычий цепень ( или свиной) и печеночный сосальщик. Печеночный сосальщик - паразит, который питается кровью печени. Самки очень плодовиты, ведь за сутки могут откладывать около 20тыс. яиц. У печеночного сосальщика покровы будут иметь реснички, которые будут выделять защитную слизь от воздействия внутренних пищ.соков человека. Печеночные сосальщики - гермафродиты! Бычий цепень - зона роста члеников -шейка. Присутствуют присоски, благодаря которым они цепляются за стенки кишечника. Они также являются гермафродитами. Если съесть плохо прожаренное мясо, то человек может заразиться бычьим цепнем. Свиного цепня гораздо труднее изъять из организма, т.к. у него, помимо присосок, есть еще и крючья.
1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).
Печеночный сосальщик - паразит, который питается кровью печени. Самки очень плодовиты, ведь за сутки могут откладывать около 20тыс. яиц.
У печеночного сосальщика покровы будут иметь реснички, которые будут выделять защитную слизь от воздействия внутренних пищ.соков человека. Печеночные сосальщики - гермафродиты!
Бычий цепень - зона роста члеников -шейка. Присутствуют присоски, благодаря которым они цепляются за стенки кишечника. Они также являются гермафродитами. Если съесть плохо прожаренное мясо, то человек может заразиться бычьим цепнем.
Свиного цепня гораздо труднее изъять из организма, т.к. у него, помимо присосок, есть еще и крючья.
1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).