Моделирование 4. Сравнение онтогенеза у животных . Определите , онтогенез каких животных изображён на данных рисунках. Укажите в таблице , к каким типам онтогенеза относиться данные изображения
Анато́мия и физиоло́гия млекопита́ющих — совокупность сведений о строении и функционировании организма у млекопитающих.
Млекопитающие представляют собой один из классов позвоночных животных. С другими таксонами позвоночных их объединяет общность морфологической и физиологической организации. Для анатомии и физиологии млекопитающих характерно наличие тех же функциональных систем, что и у других позвоночных; однако многие из этих систем достигли у млекопитающих очень высокого уровня развития, и в целом данный класс считают наиболее высокоорганизованным по сравнению с другими классами позвоночных.
К основным отличительным морфофизиологическим особенностям, характерным для всех млекопитающих или для подавляющего большинства их представителей, относят: наличие молочных желёз и вскармливание потомства молоком, живорождение, истинную гомойотермию (теплокровность), наличие (хотя бы в эмбриональном периоде развития) волосяного покрова, высокую степень развития неопаллиума, составляющего у млекопитающих основную часть коры головного мозга, и ряд других особенностей[2].
Назва цієї миші в перекладі з латині - миша-аграрій.
Сьогодні польова миша в нашому краю - процвітаючий численний вид, але викопні рештки цих тварин зовсім не відомі європейським палеонтологам. Отже, цей далекосхідний вид за досить короткий часовий період розширив свій ареал зі сходу на захід, захопивши всю помірну зону Євразії. У принципі, така експансія цілком у традиціях мишачого плем'я, схильного мігрувати з півдня на північ і зі сходу на захід. Попередники тих видів мишей, які ми сприймаємо споконвіку "нашими", насправді - жителі тропіків Південно-Східної Азії й Африки, що пристосувалися до нашого сніжного клімату. Сьогодні польова миша розповсюджена в міській зоні і стає найбільш масовим представником дикої фауни ссавців міст України лісової й лісостепової зон. Можливо, така тенденція пов'язана з наростаючим зволоженням клімату, адже оптимальні для існування цієї миші умови починаються з тих місць, де в рік випадає не менш 600 мм опадів.
Впізнати польову мишу дуже легко: її бачив практично кожний житель, котрий коли-небудь тихо сидів у парку. Адже, на відміну від своїх родичів, ця відважна миша здатна на такі запаморочливі вчинки, як прогулянки при яскравому світлі дня на поверхні землі. Рудувата мишка розмірами трохи більша від домашньої і має чорну смугу, що добре контрастує з іншим кольором хутра і тягнеться від голови до початку хвоста. Польова миша - зовсім не гімнастка, вона практично не стрибає й не вміє лазити по кущах і деревах, їй не властива така тендітність і граціозність, як лісовій миші.
Розміри: довжина тіла до 11 см.
Забарвлення: верхня частина тіла темно-руда, з помітною чорною смугою, живіт білий. Хвіст коротший від тіла, очі й вуха незначних розмірів.
Харчування: раціон цієї миші унікальний - на відміну від своїх зерноїдних родичів, польова миша харчується тваринною їжею: комахами й безхребетними, хоча не пропускає насіння й зелень, і є, мабуть, найбільш всеїдною мишею.
Плідність: дуже висока, зазвичай 5-8 дитинчаток. Одна самка здатна дати 2-3 приплоди за рік. Причому в теплі безсніжні зими розмноження може тривати протягом усього року, що також є дивовижною властивістю цього виду гризунів.
Зимівля: тваринка активна цілий рік.
Поширення: живе по всій лісовій і лісостеповій зоні України, а через заплави рік заходить у степову зону.
Місцеперебування в місті: всі місця, де є постійний густий травостій, парки, насипи залізниць, зелені газони, пустоти.
Природоохоронний статус: в охороні виду немає потреби.
Відповідь:
Анато́мия и физиоло́гия млекопита́ющих — совокупность сведений о строении и функционировании организма у млекопитающих.
Млекопитающие представляют собой один из классов позвоночных животных. С другими таксонами позвоночных их объединяет общность морфологической и физиологической организации. Для анатомии и физиологии млекопитающих характерно наличие тех же функциональных систем, что и у других позвоночных; однако многие из этих систем достигли у млекопитающих очень высокого уровня развития, и в целом данный класс считают наиболее высокоорганизованным по сравнению с другими классами позвоночных.
К основным отличительным морфофизиологическим особенностям, характерным для всех млекопитающих или для подавляющего большинства их представителей, относят: наличие молочных желёз и вскармливание потомства молоком, живорождение, истинную гомойотермию (теплокровность), наличие (хотя бы в эмбриональном периоде развития) волосяного покрова, высокую степень развития неопаллиума, составляющего у млекопитающих основную часть коры головного мозга, и ряд других особенностей[2].
Пояснення:
Надеюсь
Назва цієї миші в перекладі з латині - миша-аграрій.
Сьогодні польова миша в нашому краю - процвітаючий численний вид, але викопні рештки цих тварин зовсім не відомі європейським палеонтологам. Отже, цей далекосхідний вид за досить короткий часовий період розширив свій ареал зі сходу на захід, захопивши всю помірну зону Євразії. У принципі, така експансія цілком у традиціях мишачого плем'я, схильного мігрувати з півдня на північ і зі сходу на захід. Попередники тих видів мишей, які ми сприймаємо споконвіку "нашими", насправді - жителі тропіків Південно-Східної Азії й Африки, що пристосувалися до нашого сніжного клімату. Сьогодні польова миша розповсюджена в міській зоні і стає найбільш масовим представником дикої фауни ссавців міст України лісової й лісостепової зон. Можливо, така тенденція пов'язана з наростаючим зволоженням клімату, адже оптимальні для існування цієї миші умови починаються з тих місць, де в рік випадає не менш 600 мм опадів.
Впізнати польову мишу дуже легко: її бачив практично кожний житель, котрий коли-небудь тихо сидів у парку. Адже, на відміну від своїх родичів, ця відважна миша здатна на такі запаморочливі вчинки, як прогулянки при яскравому світлі дня на поверхні землі. Рудувата мишка розмірами трохи більша від домашньої і має чорну смугу, що добре контрастує з іншим кольором хутра і тягнеться від голови до початку хвоста. Польова миша - зовсім не гімнастка, вона практично не стрибає й не вміє лазити по кущах і деревах, їй не властива така тендітність і граціозність, як лісовій миші.
Розміри: довжина тіла до 11 см.
Забарвлення: верхня частина тіла темно-руда, з помітною чорною смугою, живіт білий. Хвіст коротший від тіла, очі й вуха незначних розмірів.
Харчування: раціон цієї миші унікальний - на відміну від своїх зерноїдних родичів, польова миша харчується тваринною їжею: комахами й безхребетними, хоча не пропускає насіння й зелень, і є, мабуть, найбільш всеїдною мишею.
Плідність: дуже висока, зазвичай 5-8 дитинчаток. Одна самка здатна дати 2-3 приплоди за рік. Причому в теплі безсніжні зими розмноження може тривати протягом усього року, що також є дивовижною властивістю цього виду гризунів.
Зимівля: тваринка активна цілий рік.
Поширення: живе по всій лісовій і лісостеповій зоні України, а через заплави рік заходить у степову зону.
Місцеперебування в місті: всі місця, де є постійний густий травостій, парки, насипи залізниць, зелені газони, пустоти.
Природоохоронний статус: в охороні виду немає потреби.