Тварини, як і рослини та гриби, – представники еукаріотів, тобто організмів, клітини яких мають ядро. Окрім ядра, спільними ознаками в будові клітин, як Ви вже знаєте, є наявність цитоплазми з органелами та поверхневого апарату. Але між представниками цих груп існують відмінності в будові клітин.
У клітинах рослин і грибів над мембраною розташована щільна клітинна стінка з вуглеводів, яка обмежує рухливість тіла. У рослин вона побудована з целюлози, а в більшості грибів – з хітину. Тваринна клітина має лише клітинну мембрану з тонким надмембранним шаром, побудованим з вуглеводів. Клітинної щільної стінки в тваринних клітин немає. Це сприяє зміні форми клітин та активному життя тваринних організмів.
Ознакою відмінності рослинних клітин є наявність у цитоплазмі особливих органел – пластид. Більшість цих органел мають зелене забарвлення – це хлоропласти. Вони містять зелений пігмент – хлорофіл, з до якого клітини рослин поглинають світло й утворюють органічні речовини з неорганічних. Безбарвні пластиди – лейкопласти – запасають поживні речовини, а помаранчеві та червоні пластиди – хромопласта – надають органам рослин відповідного забарвлення. Клітини грибів і клітини тварин пластид не мають, тому їм властиве гетеротрофне живлення. У цитоплазмі рослинних клітин і клітин грибів є вакуолі, заповнені клітинним соком. Ось тільки в рослин вони великі, а в грибів – менші. У клітинах тварин вакуолі теж можуть бути, але вони дрібні і виконують інші функції, (наприклад, перетравлювання речовин чи накопичення продуктів обміну для видалення).
Клітини тварин, рослин та грибів відрізняються також включеннями. Це непостійні структури клітини, які виконують здебільшого запасаючу функцію. У клітинах рослин у вигляді включень запасаються вуглеводи й крохмаль, а в клітинах тварин і грибів – глікоген.
Отже, визначальними причинами відмінності тварин від рослин та грибів є їх особливості на рівні клітин, а саме:
1) відсутність жорсткої клітинної стінки; 2) відсутність пластид; 3) відсутність вакуоль з клітинним соком; 4) наявність включень з глікогеную.
Выделяют экологические группы растений по отношению к свету, воде, почве. 1. Светолюбивые, теневыносливые, тенелюбивые растения. 2.Водные, влаголюбивые, умеренного увлажнения, засухоустойчивые растения. 3.Растения богатых, бедных, засоленных почв. Солеустойчивые растения, соленакопители, солевыводящие.
МЫШИНЫЙ ГОРОШЕК. Светолюбивое растение. Побеги с тонкими стеблями поддерживаются усиками (видоизменёнными листьями) . Остальные листья -непарноперистосложные, как бы подставлены солнцу и хорошо освещены в течении всего дня. Листочки сложного листа небольшие, светло-зелёные, опушены белыми волосками, которые рассеивают яркий свет, не давая листу перегреться.
Азотолюбы (развиваются на почвах, богатых азотом): крапива двудомная, малина, лопух паутинистый и др. У растений этой экологической группы высокие побеги с крупными тёмно-зелёными листьями. Азотолюбы накапливают в теле много нитратов.
Тварини, як і рослини та гриби, – представники еукаріотів, тобто організмів, клітини яких мають ядро. Окрім ядра, спільними ознаками в будові клітин, як Ви вже знаєте, є наявність цитоплазми з органелами та поверхневого апарату. Але між представниками цих груп існують відмінності в будові клітин.
У клітинах рослин і грибів над мембраною розташована щільна клітинна стінка з вуглеводів, яка обмежує рухливість тіла. У рослин вона побудована з целюлози, а в більшості грибів – з хітину. Тваринна клітина має лише клітинну мембрану з тонким надмембранним шаром, побудованим з вуглеводів. Клітинної щільної стінки в тваринних клітин немає. Це сприяє зміні форми клітин та активному життя тваринних організмів.
Ознакою відмінності рослинних клітин є наявність у цитоплазмі особливих органел – пластид. Більшість цих органел мають зелене забарвлення – це хлоропласти. Вони містять зелений пігмент – хлорофіл, з до якого клітини рослин поглинають світло й утворюють органічні речовини з неорганічних. Безбарвні пластиди – лейкопласти – запасають поживні речовини, а помаранчеві та червоні пластиди – хромопласта – надають органам рослин відповідного забарвлення. Клітини грибів і клітини тварин пластид не мають, тому їм властиве гетеротрофне живлення. У цитоплазмі рослинних клітин і клітин грибів є вакуолі, заповнені клітинним соком. Ось тільки в рослин вони великі, а в грибів – менші. У клітинах тварин вакуолі теж можуть бути, але вони дрібні і виконують інші функції, (наприклад, перетравлювання речовин чи накопичення продуктів обміну для видалення).
Клітини тварин, рослин та грибів відрізняються також включеннями. Це непостійні структури клітини, які виконують здебільшого запасаючу функцію. У клітинах рослин у вигляді включень запасаються вуглеводи й крохмаль, а в клітинах тварин і грибів – глікоген.
Отже, визначальними причинами відмінності тварин від рослин та грибів є їх особливості на рівні клітин, а саме:
1) відсутність жорсткої клітинної стінки; 2) відсутність пластид; 3) відсутність вакуоль з клітинним соком; 4) наявність включень з глікогеную.
Объяснение:
1. Светолюбивые, теневыносливые, тенелюбивые растения.
2.Водные, влаголюбивые, умеренного увлажнения, засухоустойчивые растения.
3.Растения богатых, бедных, засоленных почв. Солеустойчивые растения, соленакопители, солевыводящие.
МЫШИНЫЙ ГОРОШЕК. Светолюбивое растение. Побеги с тонкими стеблями поддерживаются усиками (видоизменёнными листьями) . Остальные листья -непарноперистосложные, как бы подставлены солнцу и хорошо освещены в течении всего дня. Листочки сложного листа небольшие, светло-зелёные, опушены белыми волосками, которые рассеивают яркий свет, не давая листу перегреться.
Азотолюбы (развиваются на почвах, богатых азотом): крапива двудомная, малина, лопух паутинистый и др. У растений этой экологической группы высокие побеги с крупными тёмно-зелёными листьями. Азотолюбы накапливают в теле много нитратов.