Вообще животные могут стать переносчиками семян, и тем самым распространяя растения по природе. Но также могут употреблять животные растения, истребляя их, что приносит вред растениям.
Скорее пользу, ведь так растений становится только больше.
Объяснение:
Плоды, которые съедают животные, содержат семена, которые не перевариваются в кишечнике животных и птиц и поэтому семена выходят из организма животного или птицы уже с удобрением.
Может быть вскоре появится растений за много километров от места, где были съедены эти плоды с семенами. Получается, что животные и птицы, съедая эти плоды, рассеивают и размножают семена
Відтак науковці виявили, як вони стверджують, що людина та мавпа насправді мають одні й ті ж "виміри" індивідуальності.
"[Шимпанзе] мають такі самі соціальні проблеми, як і ми. Вони прагнуть заводити друзів, знаходити партнерів і, свого роду, обіймати позиції у своїй спільноті", - каже Марк Адамс, який брав участь у дослідженнях, здобуваючи ступінь PhD в Единбурзькому університеті в Британії.
Дослідники виділяють у людській індивідуальності п’ять "вимірів", каже Александер Вайс, старший лектор цього університету.
"Ці виміри – невротизм, екстравертивність, відкритість новому досвіду, здатність догоджати та добросовісність", - пояснює він.
Проведені раніше дослідження приматів показали, що в шимпанзе, ймовірно, є всі п’ять складників індивідуальності, а в орангутангів – три з них: екстравертивність, невротизм та здатність догоджати.
Як каже доктор Вайс, ці виміри індивідуальності, однакові як для мавп, так і для людей, найкраще можна пояснити нашими спільними генами.
Спільні предки людей та шимпанзе жили 4-6 млн років тому, тоді як людей і орангутангів - біля 15 млн років тому. Саме це й пояснює, чому психологічні характеристики шимпанзе та людини більш схожі, аніж орангутанга та людини, пояснює науковець.
Однак доктор Клайв Вінні, професор психології в Університеті Флориди, США, називає помилкою спроби зрозуміти поведінку тварин, застосовуючи суто людські параметри.
"Люди мають дуже природну тенденцію проектувати людську діяльність майже на все, що рухається, - сказав він Бі-Бі-Сі. - Це дуже глибоко зашито в нас, у ті методи, якими ми намагаємося зрозуміти довколишній світ".
Вообще животные могут стать переносчиками семян, и тем самым распространяя растения по природе. Но также могут употреблять животные растения, истребляя их, что приносит вред растениям.
Скорее пользу, ведь так растений становится только больше.
Объяснение:
Плоды, которые съедают животные, содержат семена, которые не перевариваются в кишечнике животных и птиц и поэтому семена выходят из организма животного или птицы уже с удобрением.
Может быть вскоре появится растений за много километров от места, где были съедены эти плоды с семенами. Получается, что животные и птицы, съедая эти плоды, рассеивают и размножают семена
"[Шимпанзе] мають такі самі соціальні проблеми, як і ми. Вони прагнуть заводити друзів, знаходити партнерів і, свого роду, обіймати позиції у своїй спільноті", - каже Марк Адамс, який брав участь у дослідженнях, здобуваючи ступінь PhD в Единбурзькому університеті в Британії.
Дослідники виділяють у людській індивідуальності п’ять "вимірів", каже Александер Вайс, старший лектор цього університету.
"Ці виміри – невротизм, екстравертивність, відкритість новому досвіду, здатність догоджати та добросовісність", - пояснює він.
Проведені раніше дослідження приматів показали, що в шимпанзе, ймовірно, є всі п’ять складників індивідуальності, а в орангутангів – три з них: екстравертивність, невротизм та здатність догоджати.
Як каже доктор Вайс, ці виміри індивідуальності, однакові як для мавп, так і для людей, найкраще можна пояснити нашими спільними генами.
Спільні предки людей та шимпанзе жили 4-6 млн років тому, тоді як людей і орангутангів - біля 15 млн років тому. Саме це й пояснює, чому психологічні характеристики шимпанзе та людини більш схожі, аніж орангутанга та людини, пояснює науковець.
Однак доктор Клайв Вінні, професор психології в Університеті Флориди, США, називає помилкою спроби зрозуміти поведінку тварин, застосовуючи суто людські параметри.
"Люди мають дуже природну тенденцію проектувати людську діяльність майже на все, що рухається, - сказав він Бі-Бі-Сі. - Це дуже глибоко зашито в нас, у ті методи, якими ми намагаємося зрозуміти довколишній світ".