Папоротниковидные появились около 405 млн лет назад в девонском периоде палеозойской эры. Они во многом определяли облик планеты в конце палеозойской начале мезозойской эры. В девонском периоде от споровых папоротников произошли семенные, которые относились к первым голосеменным растениям. От них произошли остальные голосеменные и цветковые растения. Папоротники произошли от псилофитов и занимали всю площадь на Земле в каменноугольный период, образуя большие леса. Временем их расцвета был мезозой. В палеозое господствовали семенные папоротники, которые дали начало саговникам и беннеттитам.
ответ:Муха-цеце — рід коричневих або жовтих мух, завдовжки близько 1 см. Крила схрещені на спині, хоботок голкоподібний, направлений вперед. Налічують 22 різних видів мухи цеце. Усі вони живуть у субсахарній (південніше від Сахари) Африці.[1] Як самиці, так і самці пожадливо п'ють кров хребетних тварин, висмоктуючи за один раз утричі більше крові, ніж важать самі.
Вони смокчуть кров у найрізноманітніших травоїдних тварин, як місцевих, так і завезених. Кусають вони й людей. Укус такої мухи залишає глибоку й болючу рану, яка спричиняє відчуття одночасно болю та свербіння. На місці укусу виникає невелика пухлина.
Папоротниковидные появились около 405 млн лет назад в девонском периоде палеозойской эры. Они во многом определяли облик планеты в конце палеозойской начале мезозойской эры. В девонском периоде от споровых папоротников произошли семенные, которые относились к первым голосеменным растениям. От них произошли остальные голосеменные и цветковые растения. Папоротники произошли от псилофитов и занимали всю площадь на Земле в каменноугольный период, образуя большие леса. Временем их расцвета был мезозой. В палеозое господствовали семенные папоротники, которые дали начало саговникам и беннеттитам.
Объяснение:
ответ:Муха-цеце — рід коричневих або жовтих мух, завдовжки близько 1 см. Крила схрещені на спині, хоботок голкоподібний, направлений вперед. Налічують 22 різних видів мухи цеце. Усі вони живуть у субсахарній (південніше від Сахари) Африці.[1] Як самиці, так і самці пожадливо п'ють кров хребетних тварин, висмоктуючи за один раз утричі більше крові, ніж важать самі.
Вони смокчуть кров у найрізноманітніших травоїдних тварин, як місцевих, так і завезених. Кусають вони й людей. Укус такої мухи залишає глибоку й болючу рану, яка спричиняє відчуття одночасно болю та свербіння. На місці укусу виникає невелика пухлина.