Пульс можно обнаружить в тех местах, где кровеносные сосуды близко граничат с кожей по топографическому расположению. тогда возникает вопрос.. ведь все сосуды находятся под кожей, а почему именно в определённых местах их можно ощутить (пульс) ясно, а в других нет? ответ: это будет зависеть от послойного строения человеческого тела. давайте представим, что вы хирург и собираетесь уйти в самую глубь человеческого тела, вы берёте скальпель и осторожно и тонко отделяете покровные слои и так.. поверхностный слой - это кожа (cutis) все мы её видим и трогаем, она может быть какой угодно плотной, плотноватой, мягкой, грубой и т. д. , далее под кожей располагается подкожно-жировая клетчатка (paniculus adiposus) именно по её вине люди могут выглядеть полными или тощими в зависимости от её степени развитости, уже здесь будут встречаться мелкие сосуды (но ощутить их пальцами нереально) , далее пройдя этот 2-ой слой мы встретимся с тонкой мембраной - это поверхностная фасция fascia superficialis), под которой будут располагаться мышцы окружённые собственной фасцией, а также сосудые, которые уже можно будет чувствовать и даже видеть.. и так возвращаемся к пульсу.. пульс ощущается в тех местах, где кожа наиболее тонкая и мягкая, а подкожно-жировой клетчатски либо нет или она развита не богато + сам сосуд с более крупными размерами, чем мелкий и находиться он более поверхностно и ближе к коже, тогда через тонкий покровный барьер можно будет ощутить пульсовую волну (ту самую волну, которая возникает при биении сердца - пульс) . где можно ощутить пульс? теперь зная причины локального обнаружения пульса, следует перейти к знаниям нормальной анатомии и топографической анатомии. поскольку это целая наука, то на её дальнейшее изучение я поручаю вам. другое дело я подскажу, где можно ощутить пульс: -на висках с обеих сторон (височные артерии - a.temporalis); -на руках и именно в дистальной части предплечья с латеральной стороны т. е. ищи под кистью со стороны большого пальца (лучевая артерия - a.radialis); -на шее (общая сонная артерия - a.carotica сommunis) -на груди (приложи ладонь под левый сосок и ощутишь биение верхушки сердца) -на месте сгиба между проксимальной частью бедра и таза с медиальной стороны т. е. ищи пульс между бедром и тазом чуть-чуть ближе к половым органам, чтобы её хорошо ощутить нужно слегка разогнуться (внутренняя подвздошная артерия - a. iliaca interna); -между ахилловым сухожилием и медиальной лодыжкой, орентируйся по стороне большого пальца стопы (задняя берцовая артерия - a.tibialis posterior); - между 1 и 2 пальцами стопы (тыльная артерия стопы - a.dorsalis pedis).
вплив на природу континенту почалося ще тоді, коли корінне населення, займаючись землеробством, випалювало для цього ділянки лісів, осушувати болота. однак ці зміни не були такі великі. з xvi в. з приходом на материк європейців почалося хижацьке використання природних багатств. простору саван і степів почали освоювати в першу чергу, причому дуже інтенсивно.
розорювання багатьох територій призвела до виснаження грунту на величезних площах. навіть на недоступних схилах анд ліси були зведені. у багато разів скоротилася чисельність лам, наприклад викуньи, а гуанако став дуже рідкісним видом і зустрічається лише у важкодоступних високогір’ях. майже повністю знищені гризуни шиншила і віскача, перуанський олень, рідше стала зустрічатися пума.
розорювання земель, вирубка лісів, пасовищне скотарство, поява нових рослин, завезених з інших материків, призвели до послаблення, а іноді і до повного знищення зв’язків між компонентами природи, до істотних змін природних комплексів. на місці величезних ділянок тропічних лісів і саван давно вже розкинулися плантації дерева какао, кавового дерева, цитрусових і інших культур.
дуже швидко скорочується площа лісів в амазонії. будівництво трансамазонская автомобільної дороги довжиною в 5000 км відкрило шлях у сельву. при сучасних темпах використання ці ліси до початку xxi ст. можуть зникнути.
вплив на природу континенту почалося ще тоді, коли корінне населення, займаючись землеробством, випалювало для цього ділянки лісів, осушувати болота. однак ці зміни не були такі великі. з xvi в. з приходом на материк європейців почалося хижацьке використання природних багатств. простору саван і степів почали освоювати в першу чергу, причому дуже інтенсивно.
розорювання багатьох територій призвела до виснаження грунту на величезних площах. навіть на недоступних схилах анд ліси були зведені. у багато разів скоротилася чисельність лам, наприклад викуньи, а гуанако став дуже рідкісним видом і зустрічається лише у важкодоступних високогір’ях. майже повністю знищені гризуни шиншила і віскача, перуанський олень, рідше стала зустрічатися пума.
розорювання земель, вирубка лісів, пасовищне скотарство, поява нових рослин, завезених з інших материків, призвели до послаблення, а іноді і до повного знищення зв’язків між компонентами природи, до істотних змін природних комплексів. на місці величезних ділянок тропічних лісів і саван давно вже розкинулися плантації дерева какао, кавового дерева, цитрусових і інших культур.
дуже швидко скорочується площа лісів в амазонії. будівництво трансамазонская автомобільної дороги довжиною в 5000 км відкрило шлях у сельву. при сучасних темпах використання ці ліси до початку xxi ст. можуть зникнути.