Из списка характеристики взаимоотношений организмов выберите номер, соответствующий: а) аменсализму б) симбиозу в) конкуренции совместное существование выгодно для обоих видов, но не обязательно для них два совместно проживающих вида не влияют друг на друга. для одного из совместно обитающих видов влияние другого отрицательно, в то время как не получает ни вреда, ни пользы. форма взаимоотношений, при которой один вид получает какое-либо преимущество, не принося другому ни вреда, ни пользы. тесные взаимовыгодные отношения, при которых присутствие каждого из двух видов становится для другого обязательным. взаимовыгодные связи видов, при которых организмы получают обоюдную пользу от совместной жизни совместное существование, от которого оба вида. взаимоотношения организмов, при котором представители одного вида убивают и представителей другого. форма биотических отношений, при которых организм одного вида живет за счет питательных веществ или тканей организма другого вида. использование одними жилища других видов. 2. тесты с выбором одного ответа. 1. назовите форму межвидовых взаимоотношений клубеньковых бактерий и растений семейства бобовых, на корнях которых эти растения развиваются. а. паразитизм в. комменсализм б. мутуализм г. кооперация 2. в океане акул рыбы-лоцманы, которые останки пищи – а. кооперация в. комменсализм б. мутуализм г. паразитизм 3. взаимоотношения установленные между колорадскими жуками и их личинками на одном картофельном поле, это – а. конкуренция в. симбиоз б. нейтрализм г. паразитизм 4. взаимоотношения собаки и пастбищного клеща называют паразитизмом, так как клещи а. шерсть собак б. не причиняют собаке вреда в. питаются кровью собаки, нанося ей вред г. обитают в одной экосистеме 5. к антибиотическим взаимоотношениям относятся: а. квартирантство в. мутуализм б. нахлебничество г. аменсализм 6. как называют тип взаимоотношений между грибом трутовиком и березой? а. конкуренция в. хищничество б. симбиоз г. паразитизм

электронная микрофотография срезов ресничек инфузории ichtiophtirius mullifilis. i— поперечный срез реснички (видны оболочка реснички, кольцо из девяти двойных периферических фибрилл и две центральные фибриллы, справа от каждой двойной фибриллы отходят отростки) увеличение 20 000; ii — продольный срез стенки тела (видны реснички с центральными и периферическими фибриллами, под стенкой тела реснички переходят п базальные зерна):

1 —стенка тела инфузории, 2 — реснички, 3 — периферические фибриллы, 4 — центральные фибриллы, 5 — базальное зерно

как правило, реснички значительно короче и часто тоньше жгутиков. электронно-микроскопическое изучение показало, что структура ресничек сходна со строением жгутиков.

непосредственно под оболочкой в цитоплазме расположено кольцо из девяти двойных фибрилл, в центре реснички проходят по всей длине 2 центральные фибриллы. они оканчиваются на уровне стенки тела, а периферические фибриллы проникают в эктоплазму и входят в состав базального зерна.

инфузории, объединяемые в класс ciliata, покрыты ресничками в течение всей жизни. только в цистах они сбрасывают реснички. сосущие же инфузории (suctoria) покрыты ресничками только на ранних стадиях развития в свободноплавающем состоянии. затем они переходят к сидячему образу жизни и теряют реснички.

форма тела инфузорий присутствию плотной пелликулы, а часто и скелетных фибрилл всегда определенная.

вот надоесть

угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин іс­тотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підви­щенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.

ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.

ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати

ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.

типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).

розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, ди­ких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благород­них оленів, жирафів, білок.

скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.

у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скуп­чення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зи­мують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.

наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не ви­явлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.

нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.

для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що зби­раючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,

легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).

у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).

об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угру­повання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також пер­сонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).

організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім переби­рається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.