Рівні організаації живоої матеерії — ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Найчастіше виділяють шість основних структурних рівнів життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний. У типовому випадку кожен з цих рівнів є системою з підсистем нижчого рівня і підсистемою системи вищого рівня.
Слід підкреслити, що побудова універсального списку рівнів біосистем дотепер була неможлива. Виділяти окремий рівень організації доцільно в тому випадку, якщо на ньому виникають нові властивості, відсутні у систем нижчого рівня. Наприклад, феномен життя відомий на клітинному рівні, а потенційне безсмертя — на популяційному. При дослідженні різних об'єктів або різних аспектів їх функціонування можуть виділятися різні набори рівнів організації. Наприклад, у одноклітинних організмів клітинний і організменний рівень збігаються. При вивченні проліферації (розмноження) клітин багатоклітинного рівня може бути необхідне виділення окремих тканинного і органного рівнів, так як для тканини і для органу можуть бути характерні специфічні механізми регуляції досліджуваного процесу.
Одним із висновків, що випливають із загальної теорії систем є те, що біосистеми різних рівнів можуть бути подібні у своїх істотних властивостях, наприклад, принципах регуляції важливих для їхнього існування параметрів.Системологія завершує формування біофізики складних систем і факт відкриття первинного системогенезу та ієрархічного полісубстратного системогенезу, що складають основу рівнів організації біологічних об'єктів.
Красный волк, или горный волк, или гималайский волк (Cuon alpinus), также известный под названием буанзу, относится к хищным млекопитающим из семейства Псовые. На сегодняшний день это единственный и редкий вид, относящийся к роду Cuon, находящийся под угрозой полного исчезновения
От других представителей псовых красные волки отличаются меньшим количеством коренных зубов и большим числом сосков.
Внешний вид
Красные волки — достаточно крупные по размерам звери, имеющие длину тела в пределах 55-110 см, при размерах хвоста на уровне 45-50 см и массе тела 17-21 кг. Облик дикого зверя сочетает в себе черты лисицы, волка и шакала. Основным отличием от обыкновенного волка является окрас, пушистая шерсть и более длинная хвостовая часть, практически достигающая поверхности земли. Для представителей вида характерно наличие укороченной и заострённой морды. Уши, высоко посаженные на голове, крупные, стоячего типа, с заметно закруглёнными вершинами.
Общий тон окра шёрстного покрова рыжий, достаточно сильноизменчивый у многих особей, населяющих разные части ареала. Кончик хвоста имеет чёрное окрашивание. До трёхмесячного возраста волчата имеют тёмно-коричневый окрас. Волосяной покров в зимний период очень высокий, довольно мягкий и густой. В летнее время мех заметно короче, более грубый и тёмный. Хвост достаточно пушистый, как у обычной лисицы. В соответствии с изменчивостью окраски и густоты меха, а также размеров тела, сегодня описано десять подвидов, два из которых обитают на территории России.
В отличие от большинства диких псовых, красный волк убивает свою жертву, не хватая её за горло, а резко нападая сзади, поэтому два-три взрослых хищника вполне убить менее чем за пару минут 50-килограммового оленя.
В отличие от большинства диких псовых, красный волк убивает свою жертву, не хватая её за горло, а резко нападая сзади, поэтому два-три взрослых хищника вполне убить менее чем за пару минут 50-килограммового оленя.Красные волки до сих пор являются предметом преследования браконьерами, поэтому в настоящее время введён запрет и введены внушительные штрафные санкции за отстрел такого исчезающего хищника.
Рівні організаації живоої матеерії — ієрархічно супідрядні рівні організації біосистем, що відображають рівні їх ускладнення. Найчастіше виділяють шість основних структурних рівнів життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, біогеоценотичний та біосферний. У типовому випадку кожен з цих рівнів є системою з підсистем нижчого рівня і підсистемою системи вищого рівня.
Слід підкреслити, що побудова універсального списку рівнів біосистем дотепер була неможлива. Виділяти окремий рівень організації доцільно в тому випадку, якщо на ньому виникають нові властивості, відсутні у систем нижчого рівня. Наприклад, феномен життя відомий на клітинному рівні, а потенційне безсмертя — на популяційному. При дослідженні різних об'єктів або різних аспектів їх функціонування можуть виділятися різні набори рівнів організації. Наприклад, у одноклітинних організмів клітинний і організменний рівень збігаються. При вивченні проліферації (розмноження) клітин багатоклітинного рівня може бути необхідне виділення окремих тканинного і органного рівнів, так як для тканини і для органу можуть бути характерні специфічні механізми регуляції досліджуваного процесу.
Одним із висновків, що випливають із загальної теорії систем є те, що біосистеми різних рівнів можуть бути подібні у своїх істотних властивостях, наприклад, принципах регуляції важливих для їхнього існування параметрів.Системологія завершує формування біофізики складних систем і факт відкриття первинного системогенезу та ієрархічного полісубстратного системогенезу, що складають основу рівнів організації біологічних об'єктів.
Красный волк, или горный волк, или гималайский волк (Cuon alpinus), также известный под названием буанзу, относится к хищным млекопитающим из семейства Псовые. На сегодняшний день это единственный и редкий вид, относящийся к роду Cuon, находящийся под угрозой полного исчезновения
От других представителей псовых красные волки отличаются меньшим количеством коренных зубов и большим числом сосков.
Внешний вид
Красные волки — достаточно крупные по размерам звери, имеющие длину тела в пределах 55-110 см, при размерах хвоста на уровне 45-50 см и массе тела 17-21 кг. Облик дикого зверя сочетает в себе черты лисицы, волка и шакала. Основным отличием от обыкновенного волка является окрас, пушистая шерсть и более длинная хвостовая часть, практически достигающая поверхности земли. Для представителей вида характерно наличие укороченной и заострённой морды. Уши, высоко посаженные на голове, крупные, стоячего типа, с заметно закруглёнными вершинами.
Общий тон окра шёрстного покрова рыжий, достаточно сильноизменчивый у многих особей, населяющих разные части ареала. Кончик хвоста имеет чёрное окрашивание. До трёхмесячного возраста волчата имеют тёмно-коричневый окрас. Волосяной покров в зимний период очень высокий, довольно мягкий и густой. В летнее время мех заметно короче, более грубый и тёмный. Хвост достаточно пушистый, как у обычной лисицы. В соответствии с изменчивостью окраски и густоты меха, а также размеров тела, сегодня описано десять подвидов, два из которых обитают на территории России.
В отличие от большинства диких псовых, красный волк убивает свою жертву, не хватая её за горло, а резко нападая сзади, поэтому два-три взрослых хищника вполне убить менее чем за пару минут 50-килограммового оленя.
В отличие от большинства диких псовых, красный волк убивает свою жертву, не хватая её за горло, а резко нападая сзади, поэтому два-три взрослых хищника вполне убить менее чем за пару минут 50-килограммового оленя.Красные волки до сих пор являются предметом преследования браконьерами, поэтому в настоящее время введён запрет и введены внушительные штрафные санкции за отстрел такого исчезающего хищника.