Я тебе кратенько напишу,а дальше сам(а)-1)Болезни почек и мочевыводящих путейа)Анурия-полное прекращение выделения мочи и т.д.б)амилоидоз почек-нарушается белковый обмен.в)камни мочевого пузыря-застой мочи в пузыре,воспалительные процессы.г)опухоли предстательной железы(аденома)-у мужчин старше 50лет.д)пиелонефрит-инфекционное поспаление почечных лоханок с ра на паренхиму.е)почечная колика-когда идут камни через мочевое отверстие,дикие боли.ж)поликистоз почек-это аномалия развития.з)почечная недостаточность острая или хроническая-острое нарушение гомеостаза.и)постатит-у мужчин,воспаление предстательной железы.к)рак почки,рак мочевого пузыря,урертрит-это воспаление слизистой оболочки мочевого пузыря.л)цистит-воспаление мочевого пузыря инфекционного характера.Еще есть это уже все связанное с кишечником:а)запор,б)колит хронический-дистрофическими и атрофическими изменениями слизистой толстой кишки.в)рак прямой кишки,г)цирроз печени,г)рак желчного пузыря и желчевыводящих путей,.Вробы все написал,больше не помню...
Значення рослин у природі та житті людини. Зелені або автотрофні,рослини(як вищі,так і нижчі)мають велике значення в природі і в житі людини.В профотосинтезу,вивикористовуючи світлову (кінетичну)енергію сонця і засвоюючи зповітря вуглекислий газ та вбираючи грунтову воду знеорганічними речовинами,вони утворюютьвелечезну масу органічних речовин. Що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зелені рослини, акумулюючи в створюваних ними органічних речовинах кінетичну енергію Сонця, забезпечкють життя всього живого на землі і разом з тим є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб. Найновіші дані свідчать про те, що в процесі фотосинтезу зелені (автотрофні) рослини щороку засвоюють з повітря і зв’зують у вигляді органічних сполук 174 млрд. тонн вуглецю. Разом з ним автотрофні рослини збагачують атмосферу киснем у кылькості, що дорівнює обсягу поглинутого ними вуглекислого газу. Кисень, як відомо, потрібен для дихання майже всім живим істотам, які існують на земній кулі. З участю гетеротрофних рослин, тобто непігментних (до них належить різні сапрофіти і паразити, переважно з відділів Гриби та Бактерії), відбувається у величезних масштабах процес розкладу органічних решток рослин і тварин і перетворення цих решток на неорганічні сполуки. Ці сполуки знову йдуть для живлення автотрофних (зелених) рослин, а через них і для живлення тварин та харчування людини. Важливу роль відіграють зелені і незелені рослини вруйнуванні гірських порід та утворенні грунтів, у крогооббігу азоту, фосфору та інших неорганічних речовин, у формуванні клімату, ландшафтів тощо. У житті і практичній діяльності людини рослини також відіграють важливу й різноманітну роль. Вони є джерелом харчування, з них виготовляють одяг і ліки, меблі, знаряддя праці, будують житло та інші споруди тощо. У різних країнах світу для цього широко використовують як місцеві дикорослі рослини, так і культурні. Всього використовується тепер близько 25 видів вищих (переважно квіткових) рослин. 2. Поняття про рослинні угрупування, їх характеристика і значення. У культурі налічують понад 1500 і величезну кількість сортів. Найважливіші групи культурних рослин: хлібні (зернові), овочеві, баштанні, плодові, олійні, прядивні, лікарські, ефіроолійні, каучуконосні, медоносні, дубильні тощо. Із хлібних рослин найбільше значення мають зернові злаки, насамперед такі світові культури, як пшениця і рис, посіви яких займають величезні площі і дають основу кількість харчових продуктів для людей усіх компонентів. Рис якими харчується майже половина людства, культивують у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, пшеницею – в поза тропічних регіонах. Кормова база для тваринництва в багатьох країнах світу забезпечується ( поряд з використанням місцевих природних кормових угідь) вирощування таких широко відомих зернофуражних і кормових культур, як кукурудза, овес, ячмінь, горох, конюшина, горошок, люцерна, еспарцет, суданка тощо. Головними зернобобовими рослинами, що йдуть на харчування людини і частково на годівлю тварин, є горох, квасоля, соя, сочевиця, кінські боби, нут тощо. Серед овочевих культур провідне місце в світовій продукції овочів займає картопля, яка водночас є і важливою технічною рослиною. Значне місце серед овочевих культур належить також столовій моркві і столовим бурякам, капусті, помідорам, огіркам, а з баштанних культур – кавунам і дітям. Найважливішими цукроносами світу є цукрова тростина, яку вирощують на великих площах у тропічних країнах, і цукрові буряки, які культивують в регіонах з помірним кліматом.
Зелені або автотрофні,рослини(як вищі,так і нижчі)мають велике значення в природі і в житі людини.В профотосинтезу,вивикористовуючи світлову (кінетичну)енергію сонця і засвоюючи зповітря вуглекислий газ та вбираючи грунтову воду знеорганічними речовинами,вони утворюютьвелечезну масу органічних речовин. Що йдуть на живлення тварин та харчування людини. Отже, зелені рослини, акумулюючи в створюваних ними органічних речовинах кінетичну енергію Сонця, забезпечкють життя всього живого на землі і разом з тим є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб.
Найновіші дані свідчать про те, що в процесі фотосинтезу зелені (автотрофні) рослини щороку засвоюють з повітря і зв’зують у вигляді органічних сполук 174 млрд. тонн вуглецю. Разом з ним автотрофні рослини збагачують атмосферу киснем у кылькості, що дорівнює обсягу поглинутого ними вуглекислого газу. Кисень, як відомо, потрібен для дихання майже всім живим істотам, які існують на земній кулі.
З участю гетеротрофних рослин, тобто непігментних (до них належить різні сапрофіти і паразити, переважно з відділів Гриби та Бактерії), відбувається у величезних масштабах процес розкладу органічних решток рослин і тварин і перетворення цих решток на неорганічні сполуки. Ці сполуки знову йдуть для живлення автотрофних (зелених) рослин, а через них і для живлення тварин та харчування людини. Важливу роль відіграють зелені і незелені рослини вруйнуванні гірських порід та утворенні грунтів, у крогооббігу азоту, фосфору та інших неорганічних речовин, у формуванні клімату, ландшафтів тощо.
У житті і практичній діяльності людини рослини також відіграють важливу й різноманітну роль. Вони є джерелом харчування, з них виготовляють одяг і ліки, меблі, знаряддя праці, будують житло та інші споруди тощо. У різних країнах світу для цього широко використовують як місцеві дикорослі рослини, так і культурні. Всього використовується тепер близько 25 видів вищих (переважно квіткових) рослин.
2. Поняття про рослинні угрупування, їх характеристика і значення.
У культурі налічують понад 1500 і величезну кількість сортів. Найважливіші групи культурних рослин: хлібні (зернові), овочеві, баштанні, плодові, олійні, прядивні, лікарські, ефіроолійні, каучуконосні, медоносні, дубильні тощо. Із хлібних рослин найбільше значення мають зернові злаки, насамперед такі світові культури, як пшениця і рис, посіви яких займають величезні площі і дають основу кількість харчових продуктів для людей усіх компонентів. Рис якими харчується майже половина людства, культивують у країнах з тропічним і субтропічним кліматом, пшеницею – в поза тропічних регіонах.
Кормова база для тваринництва в багатьох країнах світу забезпечується
( поряд з використанням місцевих природних кормових угідь) вирощування таких широко відомих зернофуражних і кормових культур, як кукурудза, овес, ячмінь, горох, конюшина, горошок, люцерна, еспарцет, суданка тощо. Головними зернобобовими рослинами, що йдуть на харчування людини і частково на годівлю тварин, є горох, квасоля, соя, сочевиця, кінські боби, нут тощо.
Серед овочевих культур провідне місце в світовій продукції овочів займає картопля, яка водночас є і важливою технічною рослиною. Значне місце серед овочевих культур належить також столовій моркві і столовим бурякам, капусті, помідорам, огіркам, а з баштанних культур – кавунам і дітям.
Найважливішими цукроносами світу є цукрова тростина, яку вирощують на великих площах у тропічних країнах, і цукрові буряки, які культивують в регіонах з помірним кліматом.