Группа 1. Наземно-воздушная среда характеризуется достаточным количеством кислорода, но нередко в наземно-воздушной среде не хватает влаги. Поэтому растения и животные, обитающие в засушливых местах, имеют при для добывания, запасания воды. Например, кактус запасает влагу в своем теле. Для наземно-воздушной среды характерны изменения температуры в течение года, в связи с этим меняется и жизнь организмов. Например, осенью опадает листва, перелетные птицы улетают в теплые края, шерсть животных меняется на более теплую. В наземно-воздушной среде обитания животные передвигаются по воздуху и по земле. Группа 2. Водная среда характеризуется достаточным количеством воды. Температура меняется не так значительно, как в наземно- воздушной среде, кислорода нередко не хватает. Некоторые организмы могут существовать только в богатой кислородом воде, другие могут выдержать недостаток кислорода. В водной среде меньше света, чем в наземно-воздушной. В водной среде организмы могут передвигаться в воде или по дну. Характерная особенность большинства водных животных - при для плавания. Это плавники (у рыб, китов, дельфинов), ласты (у тюленей, моржей), перепонки между пальцами (у выдр, бобров, лягушек, водоплавающих птиц). Группа 3. Почвенная среда нередко характеризуется большим количеством воды, углекислого газа, недостатком кислорода. Температура более ровная, чем на поверхности земли, свет практически не проникает. Обитатели почвенной среды имеют маленькие глаза или лишены органов зрения, зато обладают хорошо развитыми обонянием и осязанием. Задание к тексту: Сравните 3 группы экологической среды и напишите их сходства и отличия в диаграмме Венна
Объяснение:
могут получать питательные вещества из растительной пищи, ферментируя ее в специализированном желудке перед перевариванием, в основном за счет микробного воздействия. Процесс, который происходит в передней части пищеварительной системы и поэтому называется ферментацией передней кишки , обычно требует отрыгивания и повторного жевания ферментированной пищи (известной как жвачка ). Процесс пережевывания жвачки для дальнейшего расщепления растительного вещества и стимуляции пищеварения называется жеванием . Слово «жвачное животное» происходит от латинского ruminare , что означает «снова пережевывать». Жвачные животные -
Тому що в них наявне подвійне дихання
Объяснение:
Легені птахів являють собою щільні губчасті тіла, численні галузисті повітроносні трубочки – парабронхи, а не мішки, як у плазунів. Крім того, вони доповнюються тонкостінними повітряними мішками (умовно поділеними на передні й задні), які розміщуються між усіма внутрішніми органами, між м'язами, в порожнині кісток та під шкірою і виконують роль резервуарів для повітря.
Коли птах не в польоті, дихання здійснюється опусканням і підійманням грудної кістки. Об'єм грудної клітки збільшується під час опускання груднини (вдих) і зменшується під час її підіймання (видих). Під час польоту грудна клітка нерухома і акт дихання здійснюється рухами крил. Коли крила підіймаються, повітряні мішки розширюються і повітря надходить у них через легені. При цьому повітря, що було в легенях, переходить у передні мішки, а легені і задні мішки заповнюються свіжим повітрям.
Під час опускання крил повітря з легень і передніх мішків виходить назовні, а із задніх мішків - у легені. Отже, під час польоту у птахів гається подвійне дихання, тобто газообмін відбувається не лише під час вдиху, а й під час видиху. Дихальні мішки крім виконання дихальної (вентилювальної) функції сприяють полегшенню тіла і запобігають його перегріванню в разі інтенсивного руху.