Генеративні органи – органи, які виконують функцію статевого розмноження, формування зачатків нового покоління, їх захисту та розселення. У рослин вони разом з органами нестатевого (спорангії), статевого (гаметангії) і вегетативного (видозміни вегетативних органів – цибулина, кореневище, бульба) розмноження належать до репродуктивних органів, тобто органів, які виконують функцію розмноження. Генеративні органи забезпечують існування виду, його розмноження, продовження у нащадках. їхнє значення полягає у тому, щоб сформувати зачатки нового покоління, захистити їх до настання готовності розвиватися і забезпечити їх розселення. Органи, які забезпечують таке розмноження, у різних рослин мають різну будову. У водоростей генеративними органами є одноклітинні гаметангії та спорангії, у вищих спорових рослин – багатоклітинні гаметангії та спорангії, у голонасінних органами статевого розмноження є чоловічі та жіночі шишки, у покритонасінних – квітка, насіння та плід. Квітка – це генеративний орган, пристосований до статевого розмноження з подальшим утворенням насіння і плодів. Насінина є генеративним органом, який містить усередині зародок майбутньої рослини і запас поживних речовин для його розвитку. Зверху вона захищенна насінною шкіркою, яка дозволяє їй переносити несприятливі умови середовища. Плід – це генеративний орган з насіниною, яка вкрита сухим чи соковитим оплоднем. Призначення плоду полягає у захисті насіння та його поширенні у середовищі. Отже, вегетативні органи забезпечують потреби та існування окремої особини, а генеративні – існування виду в цілому.
Квітка, її функції, будова та різноманітність
Квітка – це видозмінений нерозгалужений і обмежений у рості пагін, що служить для статевого розмноження покритонасінних рослин. Розвиваються квітки як на верхівці стебла, так і в пазухах листків, але з генеративних бруньок. Одні частини квітки здійснюють захист утворів статевого розмноження, інші – формують гамети, треті – забезпечують запилення та запліднення. Після запліднення із насінного зачатка, який міститься в маточці, формується насінина. У насінині знаходяться зародок, захищений насінною шкіркою, та запас поживних речовин. За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині. Отже, основними функціями квітки є: 1) утворення чоловічого (пилкове зерно) і жіночого (зародковий мішок) гаметофітів; 2) утворення гамет (сперміїв і яйцеклітин); 3) запилення; 4) запліднення; 5) формування насіння і плодів.
Генеративні органи – органи, які виконують функцію статевого розмноження, формування зачатків нового покоління, їх захисту та розселення. У рослин вони разом з органами нестатевого (спорангії), статевого (гаметангії) і вегетативного (видозміни вегетативних органів – цибулина, кореневище, бульба) розмноження належать до репродуктивних органів, тобто органів, які виконують функцію розмноження. Генеративні органи забезпечують існування виду, його розмноження, продовження у нащадках. їхнє значення полягає у тому, щоб сформувати зачатки нового покоління, захистити їх до настання готовності розвиватися і забезпечити їх розселення. Органи, які забезпечують таке розмноження, у різних рослин мають різну будову. У водоростей генеративними органами є одноклітинні гаметангії та спорангії, у вищих спорових рослин – багатоклітинні гаметангії та спорангії, у голонасінних органами статевого розмноження є чоловічі та жіночі шишки, у покритонасінних – квітка, насіння та плід. Квітка – це генеративний орган, пристосований до статевого розмноження з подальшим утворенням насіння і плодів. Насінина є генеративним органом, який містить усередині зародок майбутньої рослини і запас поживних речовин для його розвитку. Зверху вона захищенна насінною шкіркою, яка дозволяє їй переносити несприятливі умови середовища. Плід – це генеративний орган з насіниною, яка вкрита сухим чи соковитим оплоднем. Призначення плоду полягає у захисті насіння та його поширенні у середовищі. Отже, вегетативні органи забезпечують потреби та існування окремої особини, а генеративні – існування виду в цілому.
Квітка, її функції, будова та різноманітністьКвітка – це видозмінений нерозгалужений і обмежений у рості пагін, що служить для статевого розмноження покритонасінних рослин. Розвиваються квітки як на верхівці стебла, так і в пазухах листків, але з генеративних бруньок. Одні частини квітки здійснюють захист утворів статевого розмноження, інші – формують гамети, треті – забезпечують запилення та запліднення. Після запліднення із насінного зачатка, який міститься в маточці, формується насінина. У насінині знаходяться зародок, захищений насінною шкіркою, та запас поживних речовин. За настання сприятливих умов насінина проростає і дає початок новій рослині. Отже, основними функціями квітки є: 1) утворення чоловічого (пилкове зерно) і жіночого (зародковий мішок) гаметофітів; 2) утворення гамет (сперміїв і яйцеклітин); 3) запилення; 4) запліднення; 5) формування насіння і плодів.