корни водяных и болотных растений находят в окружающей среде мало кислорода или не находят его вовсе. так как ткани высших растений неспособны к "нормальному" анаэробиозу, т. е. неспособны нормально жить без доступа свободного кислорода, то понятно, что этот последний должен быть доставлен корням растения тем или иным путем. по большей части достигается это при посредстве сильноразвитой воздухоносной системы (см.) с громадными межклетниками, проводящими кислород от листьев, заимствующих его в свой черед из атмосферы или накопляющих внутри своих тканей в процессах ассимиляции. в других случаях корневая система самостоятельно добывает для себя необходимое количество кислорода. при этом некоторые корни оказываются обладателями совершенно особых свойств. подобно стеблям они обнаруживают ярковыраженный отрицательный геотропизм (см.); вместо того, чтобы углубляться в землю, они растут прямо вверх и выходят из илистой почвы непосредственно в атмосферу или — у водяных растений — пройдя раньше слой покрывающей почву воды. на верхушке такие дыхательные корни (пневматофоры) несут многочисленные отверстия, сквозь которые воздух проникает в мощно развитую по типу аэренхимы (см.) воздухоносную систему таких корней. д. корни развиваются у многих мангровых деревьев (aicennia, laguncularia, sonneratia), растущих по илистым побережьям тропических морей, далее, описаны они у сахарного тростника, у различных пальм, панданов и проч. особенно хорошо изучены д. корни у видов jussiaea (сем. onagraceae).
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
ответ:
дыхательные корни
корни водяных и болотных растений находят в окружающей среде мало кислорода или не находят его вовсе. так как ткани высших растений неспособны к "нормальному" анаэробиозу, т. е. неспособны нормально жить без доступа свободного кислорода, то понятно, что этот последний должен быть доставлен корням растения тем или иным путем. по большей части достигается это при посредстве сильноразвитой воздухоносной системы (см.) с громадными межклетниками, проводящими кислород от листьев, заимствующих его в свой черед из атмосферы или накопляющих внутри своих тканей в процессах ассимиляции. в других случаях корневая система самостоятельно добывает для себя необходимое количество кислорода. при этом некоторые корни оказываются обладателями совершенно особых свойств. подобно стеблям они обнаруживают ярковыраженный отрицательный геотропизм (см.); вместо того, чтобы углубляться в землю, они растут прямо вверх и выходят из илистой почвы непосредственно в атмосферу или — у водяных растений — пройдя раньше слой покрывающей почву воды. на верхушке такие дыхательные корни (пневматофоры) несут многочисленные отверстия, сквозь которые воздух проникает в мощно развитую по типу аэренхимы (см.) воздухоносную систему таких корней. д. корни развиваются у многих мангровых деревьев (aicennia, laguncularia, sonneratia), растущих по илистым побережьям тропических морей, далее, описаны они у сахарного тростника, у различных пальм, панданов и проч. особенно хорошо изучены д. корни у видов jussiaea (сем. onagraceae).
объяснение:
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Объяснение: