В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
Мария111111121
Мария111111121
22.10.2022 05:03 •  Биология

. . Если мы внезапно коснемся слишком горячего предмета, то автоматически отдернет руку. на рисунке изображена схема соответствующего рефлекса.

рисунке изображена схема соответствующего рефлекса

Укажите, какими буквами на схеме обозначено:

6.1. Тело чувствительного нейрона.

6.2. Тело двигательного нейрона.

6.3. Тело вставного нейрона.

6.4. Чувствительное окончания сенсорного нейрона.

6.5. Исполняющую структуру (эффектор) данного рефлекса.

ответьте на следующие вопросы.

6.6. В случае необходимости мы можем некоторое время держать руку в пламени, а не отдергивая. наиболее

вероятно, это является результатом такого процесса:

а) торможение сенсорного нейрона;

б) возбуждения сенсорного нейрона;

в) возбуждение моторного нейрона;

г) торможение вставного нейрона.

6.7. Взаимодействие между чувствительным и вставным нейронами происходит в:

а) переднем роге спинного мозга

б) заднем роге спинного мозга

в) переднем канатика спинного мозга

г) заднем канатика спинного мозга

6.8. Болевое ощущение обеспечивается передачей возбуждения к головному мозгу через:

а) спиноталамични пути;

б) спинномозговой-мозжечковые пути;

в) пирамидные пути;

г) тонкий и клиновидный пути.

6.9. Первой переключающий структурой головного мозга на пути передачи болевой информации

являются:

а) таламус;

б) мозжечок;

г) гипофиз;

д) продолговатый мозг.

6.10. "Карта тела», благодаря которой мы определить, какая часть тела болит в данный момент,

расположена в:

а) коре мозжечка;

б) затылочной коре больших полушарий;

в) предцентральной извилине коры больших полушарий

г) зацентральний извилине коры больших полушарий.


. . Если мы внезапно коснемся слишком горячего предмета, то автоматически отдернет руку. на рисунке

Показать ответ
Ответ:
kunicyna1805
kunicyna1805
01.11.2020 17:34
Практическое использование закономерностей модификационной изменчивости имеет большое значение в растениеводстве и животноводстве, так как позволяет предвидеть и заранее планировать максимальное использование возможностей каждого сорта растений и породы животных (например, индивидуальные показатели достаточного количества света для каждого растения). Создание заведомо известных оптимальных условий для реализации генотипа обеспечивает их высокую продуктивность.    Тоесть все какие либо изменения влияют на рекцию растении и животных ниже я привел пример.

Норма реакции имеет предел для каждого вида - например, усиленное кормление приведет к увеличению массы животного, однако она будет находиться в пределах нормы реакции, характерной для данного вида или породы. Норма реакции генетически детерминирована и наследуется. Для разных изменений есть разные пределы нормы реакции. Например, сильно варьируют величина удоя и продуктивность злаков (количественные изменения). 
Например, пшеница, растущая на одном поле, может сильно отличаться количеством колосьев и колосков в силу различных показателей почвы, увлажненности на поле.
0,0(0 оценок)
Ответ:

у біології послідовність стадій розвитку, через які проходить більшість видів у процесі онтогенезу. Більшість хребетних мають життєвий цикл, що складається з запліднення статевими клітинами (гаметами) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості, у тому числі статевого розмноження, та завершується смертю. Життєвий цикл безхребетних у цілому складніший і може включати реконструкцію зовнішнього вигляду (метаморфоз) і цілковиту зміну життя. Рослини характеризуються власним життєвим циклом із двох різних фаз, відомих під назвою зміни поколінь (статевого — гаметофіта та нестатевого — спорофіта). Багато комах типу цикад, бабок і хрущів мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.

Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують статеві клітини, які передають спадкову інформацію організмам дочірного покоління. За життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий червяк, плазуни, птахи). Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуваням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей чергується статеве покоління (переважно гаплоїдне (гаплофаза)), з нестатевим (переважно диплоїдним (диплофаза)). Чергування поколінь, які розмножуються статевим партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноженя забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, які розмножуються різними підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Биология
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота