Экологическая ниша
§41
1. Приведите примеры видов животных (не менее трех), которые в разные периоды развития занимают разные экологические ниши.
2. Могут ли экологические ниши совместно живущих видов полностью перекрываться?
3. От чего зависит количество экологических ниш в природном сообществе?
4. Какое значение имеет цветение растений в степи в разное время года?
5. Подумайте, почему в заповедной степи, где нет выпаса копытных, наблюдаются исчезновение популяций сурков и сокращение численности сусликов?
Отряды гусеобразные и курообразные - семейства и характеристика
Отряд: Гусеобразные (Anseriformes)
К гусеобразным относятся три семейства:
- полулапчатые гуси ("Anseranatidae ")
- утиные ("Anatidae ")
- паламедеи ("Anhimidae ")
Семейство: Утиные (Anatidae)
· Чёрная кряква
· Серый гусь (Anseranser)
· Горныйгусь (Anserindicus)
· Огарь (Tadornaferruginea)
· Свиязь (Anaspenelope)
· Чирок-свистунок (Anascrecca)
· Кряква (Anasplatyrhynchos)
· Чёрная кряква (Anaspoecilorhyncha)
· Шилохвость (Anasacuta)
· Чирок-трескунок (Anasquerquedula)
· Широконоска (Anasclypeata)
· Белоглазый нырок (Aythyanyroca)
· Хохлатая чернеть (Aythyafuligula)
· Луток (Mergellusalbellus)
· Большой крохаль (Mergusmerganser)
Гусеобра́зные, или пластинчатоклю́вые (_la. Anseriformes) — отряд новонёбных птиц, в котором наряду с такими знакомыми птицами как гуси, утки, лебеди состоят и более экзотические семейства, как например паламедеи из Южной Америки.Гусеобразные являются весьма распространённым отрядом и играют большую роль в биосфере умеренных широт Земли. Некоторые виды гусеобразных имеют также сельскохозяйственное значение.
Характеристика
В отряде гусеобразных встречаются птицы крупной и средней величины. Самый крупный представитель отряда — лебедь-шипун, достигающий 13 кг веса. Самым мелким является чирок-свистунок, который весит около 200—300 г. Как правило, гусеобразные обладают увесистым телом и сравнительно небольшой головой, расположенной на длинной шее. За исключением паламедей, клюв широкий и плоский, на его кончике часто находится затвердение, облегчающее срывание листвы и растительного материала. По бокам края клюва зубчатые и образовывают своеобразное решето, позволяющее фильтровать съедобные частицы из воды. Особенно они развиты у крохалей, которые благодаряэти зубчикам могут удерживать в клюве пойманную рыбу.
Характерным признаком гусеобразных являются перепонки между тремя направленными вперёд пальцами на ногах, важные для передвижения в воде. Они, однако, почти исчезли у паламедей и полулапчатого гуся ("Anseranassemipalmata "). Оперение водонепроницаемо и у многих видов пёстро раскрашено, в особенности у самцов. Птицы посвящают уходу за оперением много времени. Оно смазано водозащитным секретом, выделяющемся специальными железами на коже животного, которые стимулируются прикосновением клюва. Во время линьки у большинства видов старые перья выпадают почти одновременно и сразу. В это время птицы не летать, и для защиты от врагов самцы демонстрируют лишь очень неброскую окраску. Теплоизоляция обеспечивается толстым слоем пуха, а также подкожным слоем жира.
Большинство гусеобразных отменные летуны, у них быстрый полёт с частыми взмахами крыльев. При этом перья на крыльях вибрируют, издавая характерный для каждого вида звук. Представитель этого семейства — горный гусь ("Anserindicus ") — самая высоколетающая птица в мире. Будучи перелётными птицами, многие виды преодолевают расстояния во много тысяч километров. Крылья у гусеобразных средние по величине, заострённые. По земле большинство гусеобразных, за исключением гусей и казарок, ходят не очень хорошо, переваливаясь с боку на бок. Отлично плавают и ныряют. Под водой гусеобразные проводят около 3 минут и ныряют на глубину до 40 метров. Под водой передвигаются при лап, некоторые виды используют и крылья.
Распространение
В основном, гусеобразные живут вблизи водоёмов, в частности у болот и озёр, в устьях рек и в прибрежных регионах. Многие виды проводят большую часть своей жизни в открытом море и возвращаются на сушу только для того, чтобы гнездиться. Представители этого отряда распространены на всех материках, за исключением Антарктиды. Больше всего различных видов гусеобразных можно встретить в тропиках Южной Америки, Африки и Австрaлии
Сподіваюся допоміг
Етапи ембріонального розвитку хордових.
Загальні етапи ембріонального розвитку хордових.
1. Запліднення і освіту зиготи;
2. Дроблення зиготи і утворення бластули;
3. Гаструляция і поява двох зародкових листків (ектодерми і ентодерми);
4. Диференціація екто- і ентодерми, з появою третього зародкового листка - мезодерми і осьових органів (хорди, нервової трубки і первинної
кишки);
5. Органогенез і гістогенез (розвиток органів і тканин).
Запліднення - це процес взаємної асиміляції яйцеклітини спермия, при якому виникає одноклітинний організм - зигота, з подвійною спадковістю. У ссавців спермій, використовуючи реотаксис і хемотаксис рухається в статевих путях- самки в верхню третину яйцевода, де і відбувається запліднення. При цьому:
1. Яйцеклітина виділяє речовини (фертілізіни), на які і рухається спермий;
2.пермій виробляє речовини антіфертілізіни, завдяки яким він прикріплюється на променистому вінці яйцеклітини;
3. Спермій виділяють фермент гіалуронідазу, який розщеплює гіалуронову кислоту у вторинних оболонках яйцеклітини. Спочатку розпадається на окремі фолікулярні клітини променистий вінець. Потім розчиняється блискуча оболонка;
4. Перший спермій, який стикається з плазмолеммой яйцеклітини, втягується в неї (тільки його головка і шийка з проксимальної центріолі).
5. На яйцеклітини формується міцна оболонка запліднення, яка не пропускає інші спермий в яйцеклітину;
6. Ядра спермия і яйцеклітини зливаються. Так утворюється єдине ядро - синкарион, з повним набором хромосом;
7. Утворилася зигота - одноклітинний організм.
Дробленя - процес багаторазового поділу зиготи шляхом мітозу. Так утворюється багатоклітинний організм - бластула, що складається з безлічі клітин - бластомерів. Дроблення буває:
1. повне або голобластіческому - якщо вся зигота дробиться на бластомери (ланцетник, ссавці);
2. неповне або меробластические - якщо тільки частина зиготи піддається дробленню (птиці);
3. рівномірне - якщо клітини бластомери рівної величини (ланцетник);
4. неріномірне-якщо клітини бластомери будуть різної величини і форми (амфібії, ссавці, птахи).
Гаструляция - це процес утворення двошарового зародка. Зовнішній зародковий листок називається ектодерма. Внутрішній зародковий листок - ентодерми.
Типи гаструляції:
1. інвагінація або впячивание бластомерів (ланцетник);
2. епіболія або обростання дрібних бластомерів навколо великих (амфібії);
3. деляминации - розшарування бластомерів (птахи, ссавці);
4. міграція - переміщення клітин (птахи, ссавці).
Диференціація - це генетично обумовлена мінливість клітин, в зв'язку з виконуваними функціями. В результаті мінливості клітин екто- і ентодерми з'являється третій зародковий листок - мезодерма і; осьові органи. Процеси гистогенеза і органогенезу відбуваються в перебігу життя.