2При вырабатываемые жертвами для противодействия хищникам выработке у хищников механизмов преодоления этих при Длительное совместное существование хищников и жертв приводит к формированию системы взаимодействия, при которой обе группы устойчиво сохраняются на изучаемой территории. Нарушение такой системы часто приводит к отрицательным экологическим последствиям
3-Однако биоразнообразие охватывает и всю совокупность природных экосистем, которые слагаются этими видами. Таким образом, под биоразнообразием следует понимать разнообразие организмов и их природных сочетаний. На основе биоразнообразия создается структурная и функциональная организация биосферы и составляющих ее экосистем, которая определяет их стабильность и устойчивость к внешним воздействиям.
4-нет, не может т.к. каждый вид несёт собой пользу. если это растение, то очищение экологии. если это хищное животное, то он убивает более слабую и больную особь, тем самым не давая остальным заразится. если это травоядное животное, то оно уничтожает вредоносные растения
Диференціація клітин із стовбурових (A) у прогеніторні (B) і врешті-решт у зрілі диференційовані клітини (C).[1] 1 — симетричний поділ (мітоз), 2 — асиметричний поділ клітин, 3 — прогеніторний поділ, 4 — кінцевий поділ клітин, які виходять у G0 фазу клітинного циклу.
Диференціа́ція кліти́н, в біології розвитку, — процес, у якому клітини отримують певний тип або «фенотип».
Питання диференціації клітин — одне з основних питань біології розвитку: як з однієї клітини, зиготи, формується велика кількість різноманітних за формою та функцією клітин багатоклітинного організму, всі з яких мають однакову ДНК в ядрі
Морфологія клітини та картина експресії генів можуть значно змінитися протягом диференціації, але генетичний матеріал зазвичай залишається без змін (хоча і з цього правила є нечисленні винятки, наприклад спеціалізований мутагенез клітин імунної системи).
Диференціація клітин виникає завдяки тому, що різні клітини мають активними різні типи генів. При цьому змінюється не лише генетичний, а й епігенетичний профіль клітин. Так, метилювання ДНК та пострансляційні модифікації гістонів, включення гістонових варіантів та ремоделювання хроматину грають дуже важливі ролі під час диференціації клітин.[2]
Клітини, які здатні до поділу і диференційування в робочі клітини організму, які поповнюють запаси відмираючих старих клітин, називаються стовбуровими клітинами у тварин і меристематичними клітинами (клітинами твірної тканини) у вищих рослин. Клітина, яка може диференціюватися у всі клітинні типи, властиві даному організму, називається тотипотентною. У ссавців тільки зигота і ранні ембріональні клітини є тотипотентними, тоді як у рослин багато навіть диференційованих клітин можуть стати тотипотентними в лабораторних умовах.
2При вырабатываемые жертвами для противодействия хищникам выработке у хищников механизмов преодоления этих при Длительное совместное существование хищников и жертв приводит к формированию системы взаимодействия, при которой обе группы устойчиво сохраняются на изучаемой территории. Нарушение такой системы часто приводит к отрицательным экологическим последствиям
3-Однако биоразнообразие охватывает и всю совокупность природных экосистем, которые слагаются этими видами. Таким образом, под биоразнообразием следует понимать разнообразие организмов и их природных сочетаний. На основе биоразнообразия создается структурная и функциональная организация биосферы и составляющих ее экосистем, которая определяет их стабильность и устойчивость к внешним воздействиям.
4-нет, не может т.к. каждый вид несёт собой пользу. если это растение, то очищение экологии. если это хищное животное, то он убивает более слабую и больную особь, тем самым не давая остальным заразится. если это травоядное животное, то оно уничтожает вредоносные растения
Объяснение:
Диференціація клітин із стовбурових (A) у прогеніторні (B) і врешті-решт у зрілі диференційовані клітини (C).[1] 1 — симетричний поділ (мітоз), 2 — асиметричний поділ клітин, 3 — прогеніторний поділ, 4 — кінцевий поділ клітин, які виходять у G0 фазу клітинного циклу.
Диференціа́ція кліти́н, в біології розвитку, — процес, у якому клітини отримують певний тип або «фенотип».
Питання диференціації клітин — одне з основних питань біології розвитку: як з однієї клітини, зиготи, формується велика кількість різноманітних за формою та функцією клітин багатоклітинного організму, всі з яких мають однакову ДНК в ядрі
Морфологія клітини та картина експресії генів можуть значно змінитися протягом диференціації, але генетичний матеріал зазвичай залишається без змін (хоча і з цього правила є нечисленні винятки, наприклад спеціалізований мутагенез клітин імунної системи).
Диференціація клітин виникає завдяки тому, що різні клітини мають активними різні типи генів. При цьому змінюється не лише генетичний, а й епігенетичний профіль клітин. Так, метилювання ДНК та пострансляційні модифікації гістонів, включення гістонових варіантів та ремоделювання хроматину грають дуже важливі ролі під час диференціації клітин.[2]
Клітини, які здатні до поділу і диференційування в робочі клітини організму, які поповнюють запаси відмираючих старих клітин, називаються стовбуровими клітинами у тварин і меристематичними клітинами (клітинами твірної тканини) у вищих рослин. Клітина, яка може диференціюватися у всі клітинні типи, властиві даному організму, називається тотипотентною. У ссавців тільки зигота і ранні ембріональні клітини є тотипотентними, тоді як у рослин багато навіть диференційованих клітин можуть стати тотипотентними в лабораторних умовах.