Давайте рассмотрим эти клетки, сравнивая их по их основным морфологическим характеристикам. Все три типа клетко относятся к эукариотам и имеют ряд общих признаков - наличие ядра, наружной мембраны, нуклепротеинового комплекса их ДНК и гистонов (хромосома), отсутствие плазмид (характерный признак бактерий), наличие митохондрии или их гомологов, аппарата Гольджи, ЭПС, рибосом.
Различия - животная клетка не имеет клеточной стенки (растительная клетка снаружи окружена целлюлозной клеточной стенкой, у грибов - хитином), все три типа при образований тканей используют разные типы межклеточных контактов, большинство растительных клеток не имеет центриолей, зато имеют пластиды (например, хлоропласт); клетки грибов не имеют органелл перемещения.
Перлина – це єдиний дорогоцінний камінь, який має тваринне походження: він утворюється не в земних надрах, як алмази або смарагди, а в раковинах двостулкових молюсків. Звідки всередині раковин беруться перлини? У Стародавній Греції вважали, що це затверділі сльози русалок. В середні віки вірили, що ангели ховають в раковинах сльози сиріт і невинно скривджених, і там вони перетворюються в перлини.
Насправді перлина – це плід праць молюска по самозахисту! Вона утворюється, коли всередину раковини потрапляє сторонній предмет або паразит, дратівливий для ніжного тіла молюска. Позбутися від стороннього тіла молюск не може, і тому він захищається від чужинця, огортаючи його шарами спеціальної речовини. Робить він це точно так же, як при формуванні своєї раковини.
Внутрішній шар раковини, що виробляється мантією молюска, являє собою перламутр (нім. Perl – перли, mutter – мати; Perlmutter – «мати перлів»). Якщо ви знайдете на річковому або морському березі раковину двостулкового молюска, розгляньте її внутрішню сторону. Ви побачите, що вона покрита шаром, що відливає красивим блиском. Коли в раковину потрапляє сторонній предмет, наприклад, піщинка або паразит, мантія починає закутувати не гостя перламутром – шар за шаром. Так і утворюється перлина. Завдяки їй молюск позбавляється від незручності, яку завдає їй сторонній предмет. Замурувавши його в гладкому карбонатному кульці, молюск зменшує тертя, знижує роздратування
Давайте рассмотрим эти клетки, сравнивая их по их основным морфологическим характеристикам. Все три типа клетко относятся к эукариотам и имеют ряд общих признаков - наличие ядра, наружной мембраны, нуклепротеинового комплекса их ДНК и гистонов (хромосома), отсутствие плазмид (характерный признак бактерий), наличие митохондрии или их гомологов, аппарата Гольджи, ЭПС, рибосом.
Различия - животная клетка не имеет клеточной стенки (растительная клетка снаружи окружена целлюлозной клеточной стенкой, у грибов - хитином), все три типа при образований тканей используют разные типы межклеточных контактов, большинство растительных клеток не имеет центриолей, зато имеют пластиды (например, хлоропласт); клетки грибов не имеют органелл перемещения.
Перлина – це єдиний дорогоцінний камінь, який має тваринне походження: він утворюється не в земних надрах, як алмази або смарагди, а в раковинах двостулкових молюсків. Звідки всередині раковин беруться перлини? У Стародавній Греції вважали, що це затверділі сльози русалок. В середні віки вірили, що ангели ховають в раковинах сльози сиріт і невинно скривджених, і там вони перетворюються в перлини.
Насправді перлина – це плід праць молюска по самозахисту! Вона утворюється, коли всередину раковини потрапляє сторонній предмет або паразит, дратівливий для ніжного тіла молюска. Позбутися від стороннього тіла молюск не може, і тому він захищається від чужинця, огортаючи його шарами спеціальної речовини. Робить він це точно так же, як при формуванні своєї раковини.
Внутрішній шар раковини, що виробляється мантією молюска, являє собою перламутр (нім. Perl – перли, mutter – мати; Perlmutter – «мати перлів»). Якщо ви знайдете на річковому або морському березі раковину двостулкового молюска, розгляньте її внутрішню сторону. Ви побачите, що вона покрита шаром, що відливає красивим блиском. Коли в раковину потрапляє сторонній предмет, наприклад, піщинка або паразит, мантія починає закутувати не гостя перламутром – шар за шаром. Так і утворюється перлина. Завдяки їй молюск позбавляється від незручності, яку завдає їй сторонній предмет. Замурувавши його в гладкому карбонатному кульці, молюск зменшує тертя, знижує роздратування