Залізобактерії - бактерії, які можуть окислювати двовалентне залізо та трьохвалентне залізо та використовувати звільнену при цьому енергію на усвоєнні вуглецю из вуглекислого газу або карбонатов.
Вони черезвичайно широко поширені як в прісних, так і в морских водоймах, грають велику роль в круговороті заліза в природі. Завдяки их життєдіяльністю на дні болот та морей утворюється велика кількість відложених руд заліза та марганцю.
Окислення триває таким чином :
4 Fe(HCO3)2 + O2 + 2 H2O --> 4 Fe(OH)3 + 8 CO2
При цій реакції енергії виділяється трохи, тому железобактерии окислюють велику кількість двовалентного заліза.
В чем же разница между голосеменными и папоротниками?Голосеменные растения появились в конце девона. На сегодняшний день на Земле существует около 1000 видов этих организмов. Все они объединены в 4 отдела – гинковые, гнетовые, саговниковые и хвойные.Представители голосеменныхПапоротники появились на Земле в начале девонского периода. В конце палеозоя – начале мезозоя они доминировали в растительном мире планеты. А вот голосеменные сегодня преобладают в зеленой массе планеты.Главной характеристикой голосеменных растений является семя. Семяпочки этих организмов не покрыты замкнутым вместилищем, а, трансформировавшись в семена, открыто лежат или крепятся к чешуйкам шишки, которые есть у всех представителей группы.Папоротники размножаются спорами или вегетативно. Для них характерно чередование полового и бесполого поколения с преобладанием поколения споротофита. Большинство голосеменных являются вечнозелеными растениями, произрастающими исключительно в виде деревьев. Их листья имеют вид хвои, длинной или короткой, трех-, четырехгранной, круглой или плоской.У папоротников формируются перволисты – вайи, представляющие собою систему стеблей, объединенных в горизонтальной плоскости.Подробнее: http://thedifference.ru/chem-otlichayutsya-golosemennye-ot-paporotnikov/
Залізобактерії - бактерії, які можуть окислювати двовалентне залізо та трьохвалентне залізо та використовувати звільнену при цьому енергію на усвоєнні вуглецю из вуглекислого газу або карбонатов.
Вони черезвичайно широко поширені як в прісних, так і в морских водоймах, грають велику роль в круговороті заліза в природі. Завдяки их життєдіяльністю на дні болот та морей утворюється велика кількість відложених руд заліза та марганцю.
Окислення триває таким чином :
4 Fe(HCO3)2 + O2 + 2 H2O --> 4 Fe(OH)3 + 8 CO2
При цій реакції енергії виділяється трохи, тому железобактерии окислюють велику кількість двовалентного заліза.