Кожа — внешний покров тела, отграничивающий его от внешней среды. Кожа человека состоит из трёх слоёв: эпидермиса, собственно кожи (дермы) и подкожной клетчатки.
Эпидермис образован многослойным ороговевающим эпителием: наружный слой состоит из постепенно слущивающихся ороговевших мёртвых клеток, почти непроницаемых для микроорганизмов, жидкостей и газов. Однако кожа пропускает часть ультрафиолета для синтеза витамина D. Восполнение отмерших клеток происходит за счёт постоянного деления клеток внутреннего (росткового) слоя. Расположенный в клетках эпидермиса пигмент меланин определяет
Волосы и ногти — роговые производные эпидермиса. Волосами покрыта практически вся кожа человека, особенно многочисленны они на голове. В волосе различают ствол (образованный мёртвыми клетками) и корень, сидящий в волосяной сумке. Рост волоса обусловлен размножением живых клеток волосяной луковицы (нижней расширенной части корня). Окраска волос зависит от пигментов. Ногти (роговые пластинки) покрывают часть концевых фаланг пальцев и лежат на соединительнотканном ногтевом ложе и окружены кожной складкой — ногтевым валиком. Состоят из корня, тела и свободного края. Скорость роста ногтей — 0,1—0,2 мм в сутки.
Дерма состоит из волокнистой соединительной ткани, межклеточное вещество которой образовано эластичными волокнами. В ней расположены рецепторы, сальные и потовые железы, кровеносные и лимфатические сосуды, волосяные сумки.
Подкожная клетчатка, образованная жировой соединительной тканью, выполняет термоизоляционную функцию (предохраняет от переохлаждения) и смягчает ушибы.
Особини одного виду об’єднуються та утворюють популяції
Досі ми розглядали успадкування ознак у нащадків під час схрещування двох особин. Однак у природних популяціях відбуваються численні схрещування, у результаті яких виникає потомство з різними фенотипами. Описом генетичних процесів, які протікають у популяціях організмів, займається популяційна генетика. Але перш ніж заглибитися в цю галузь знань, варто з’ясувати суть центрального поняття — популяції.
Популяція — це сукупність особин одного біологічного виду, певною мірою ізольована від інших подібних сукупностей. Під словами «певною мірою» мається на увазі, що схрещування між особинами, які належать до однієї популяції, більш імовірне, ніж схрещування між особинами з різних популяцій.
Припустимо, що є два озера, у яких мешкає певний вид риб. Ці озера не з’єднані одне з одним, тому риби, які населяють їх, не можуть схрещуватись між собою. Тоді ми можемо стверджувати, що в кожному озері існує своя популяція.
Кожа — внешний покров тела, отграничивающий его от внешней среды. Кожа человека состоит из трёх слоёв: эпидермиса, собственно кожи (дермы) и подкожной клетчатки.
Эпидермис образован многослойным ороговевающим эпителием: наружный слой состоит из постепенно слущивающихся ороговевших мёртвых клеток, почти непроницаемых для микроорганизмов, жидкостей и газов. Однако кожа пропускает часть ультрафиолета для синтеза витамина D. Восполнение отмерших клеток происходит за счёт постоянного деления клеток внутреннего (росткового) слоя. Расположенный в клетках эпидермиса пигмент меланин определяет
Волосы и ногти — роговые производные эпидермиса. Волосами покрыта практически вся кожа человека, особенно многочисленны они на голове. В волосе различают ствол (образованный мёртвыми клетками) и корень, сидящий в волосяной сумке. Рост волоса обусловлен размножением живых клеток волосяной луковицы (нижней расширенной части корня). Окраска волос зависит от пигментов. Ногти (роговые пластинки) покрывают часть концевых фаланг пальцев и лежат на соединительнотканном ногтевом ложе и окружены кожной складкой — ногтевым валиком. Состоят из корня, тела и свободного края. Скорость роста ногтей — 0,1—0,2 мм в сутки.
Дерма состоит из волокнистой соединительной ткани, межклеточное вещество которой образовано эластичными волокнами. В ней расположены рецепторы, сальные и потовые железы, кровеносные и лимфатические сосуды, волосяные сумки.
Подкожная клетчатка, образованная жировой соединительной тканью, выполняет термоизоляционную функцию (предохраняет от переохлаждения) и смягчает ушибы.
Особини одного виду об’єднуються та утворюють популяції
Досі ми розглядали успадкування ознак у нащадків під час схрещування двох особин. Однак у природних популяціях відбуваються численні схрещування, у результаті яких виникає потомство з різними фенотипами. Описом генетичних процесів, які протікають у популяціях організмів, займається популяційна генетика. Але перш ніж заглибитися в цю галузь знань, варто з’ясувати суть центрального поняття — популяції.
Популяція — це сукупність особин одного біологічного виду, певною мірою ізольована від інших подібних сукупностей. Під словами «певною мірою» мається на увазі, що схрещування між особинами, які належать до однієї популяції, більш імовірне, ніж схрещування між особинами з різних популяцій.
Припустимо, що є два озера, у яких мешкає певний вид риб. Ці озера не з’єднані одне з одним, тому риби, які населяють їх, не можуть схрещуватись між собою. Тоді ми можемо стверджувати, що в кожному озері існує своя популяція.