«Будова та життєдіяльність організмів»
1. Мікроскопічні одноклітинні водорості, поширені по всій земній кулі. Вони мають своєрідну будову клітинної оболонки, що нагадує панцир та містять сполуки Силіцію: а) зелені; б) бурі; в) червоні; г) діатомові.
2. До бурих водоростей відноситься: а) хламідомонада; б) хлорела; в) ламінарія; г) спірогіра.
3. Нестатеве покоління рослин, що розвивається із заплідненої яйцеклітини, або зиготи: а) спорофіт; б) гаметофіт; в) антеридії; г) архегонії.
4. Нестатеве розмноження мохів забезпечується: а) відривом частини талому; б) спорами; в) забезпечується гаметофітом; г) утворення на пластинці талому спеціальних виводкових кошиків із виводковими бруньками.
5. Який мох має знезаражувальні властивості і використовувався як антисептик: а) маршанція мінлива; б) зозулин льон; в) сфагнум; г) яванський мох.
6. Назвіть корисну копалину, яка утворилася, здебільшого за рахунок вимерлих решток моху: а) діатоміт; б) вапняк; в) торф; г) кам'яне вугілля.
7. Голонасінні не мають (дві ознаки): а) листків; б) насіння; в) плодів; г) квіток.
8. Оберіть всі ознаки, характерні для дводольних рослин: а) наявні дві сім′ядолі; б) коренева система мичкувата; в) майже немає камбію; г) пірчасте або пальчасте жилкування; д) дугове жилкування; е) коренева система стрижнева.
9. За умовами освітлення рослини поділяють на: а) теплолюбні; б) світлолюбні; в) тіньовитривалі; г) тіньолюбні.
10. Найбагатшими за видовим складом є ліси: а) мішані; б) хвойні; в) широколисті; г) тропічні.
11. Назвіть три характеристики рослин, які відносять до сухолюбних рослин (сукулентів): а) не витримують надмірного зволоження; б) запасають поживні речовини в надземних частинах; в) запасають воду у м'ясистих листках або стеблах; г) запасають поживні речовини у підземних частинах; д) переважно мешкають у пустелях; е) здатні розмножуватися спорами.
12. Оберіть із даного переліку - три родини Однодольних рослин: а) злакові; б) бобові; в) розоцвіті; г) лілійні; д) орхідні; е) хрестоцвіті.
Травянистое многолетнее растение 15—30 см высотой. Подземное корневище горизонтальное ползучее, не толще гусиного пера, несёт близ верхушки несколько бледных небольших низовых листьев, полускрытых в земле. Корни мелкие, многочисленные, мочковатые.
Надземные побеги укороченные. За низовыми листьями следуют два (редко три) больших, совершенно цельных широколанцетных (или продолговато-эллиптических) заострённых прикорневых листа, между которыми на верхушке корневища находится крупная почка. Из угла низового листа, обхватывающего снизу оба зелёных, выступает цветоносный стебель, несущий кисть из 6—20 цветков, обращённых преимущественно в одну сторону. Цветоносный стебель безлистный либо несёт листья лишь под соцветием; редко — с нитевидными листьями. Ароматные цветки грациозно поникают. Время цветения — с мая по июнь.
Ла́ндыш ма́йский (лат. Convallária majális) — вид травянистых цветковых растений, рас в регионах с умеренным климатом Северного полушария. Согласно традиционным представлениям, является единственным видом рода Ландыш (Convallaria); вместе с тем, три подвида, рассматриваемые в пределах ландыша майского, иногда выделяют в отдельные виды[3].
Объяснение:
Рас и среда обитания
Ареал вида (включая популяции ландыша Кейзке и ландыша горного) охватывает всю Европу, Кавказ, Малую Азию, Китай, а также Северную Америку.
В России — в европейской части, Забайкалье, Приамурье, Приморье, на Сахалине и Курилах.
Ландыш растёт в лиственных и сосновых, а также в смешанных лесах, на опушках и полянах. Особенно хорошо развивается в пойменных дубравах, на богатой почве при хорошем увлажнении и нейтральной реакции[4].
На нетронутых местообитаниях разрастается очень широко, создавая значительные куртины. Урожайность сухих побегов в сообществах, где ландыш преобладает (в сосняках сложных, дубняках и осинниках ландышевых), составляет 6—30 кг/га[4]. Теневыносливое растение.
Ландыш давно культивируют, получены сорта с более крупными, а также махровыми цветками, с венчиком розоватого оттенка и другими особенностями.
Охранный статус
В природных местообитаниях ландыш интенсивно уничтожается, особенно вблизи крупных населённых пунктов, из-за вытаптывания во время сбора цветков и лекарственного сырья.