Enamik paljasseemnetaimi on okaspuud. Nimetus "paljasseemnetaim" tuleneb sellest, et erinevalt õistaimedest paiknevad nende seemned paljalt käbisoomuste vahel. Valdav osa paljasseemnetaimedest on igihaljad puud või põõsad. Lehed on neil tavaliselt kitsad – nõeljad okkad, mis on kaetud tugeva vahakihiga. Tänu sellele on aurumine okastest väiksem ja seetõttu püsivad need puudel ka talvel. Enamikul okaspuudest on koores, puidus ja okastes vaigukäigud. Ka maailma kõrgeimad ja vanimad puud kuuluvad okaspuude hulka.
Зя́брові ду́ги (лат. Arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глоткових кишенями.[1]
У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.
У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухливо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.
У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелету гортані, трахеї та під'язикового апарату.
Enamik paljasseemnetaimi on okaspuud. Nimetus "paljasseemnetaim" tuleneb sellest, et erinevalt õistaimedest paiknevad nende seemned paljalt käbisoomuste vahel. Valdav osa paljasseemnetaimedest on igihaljad puud või põõsad. Lehed on neil tavaliselt kitsad – nõeljad okkad, mis on kaetud tugeva vahakihiga. Tänu sellele on aurumine okastest väiksem ja seetõttu püsivad need puudel ka talvel. Enamikul okaspuudest on koores, puidus ja okastes vaigukäigud. Ka maailma kõrgeimad ja vanimad puud kuuluvad okaspuude hulka.
Зя́брові ду́ги (лат. Arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глоткових кишенями.[1]
У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.
У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухливо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.
У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелету гортані, трахеї та під'язикового апарату.