Енергетична функція. Вуглеводи слугують основним джерелом енергії для організму. Складні за структурою, багаті на енергію вуглеводи зазнають у клітині глибокого розщеплення й у результаті перетворюються на прості, бідні на енергію сполуки — карбон(IV) оксид та воду. У ході цього процесу вивільняється енергія. У процесі розщеплення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії.
Структурна функція. В усіх без винятку тканинах та органах знайдено вуглеводи та їхні похідні. Вони входять до складу оболонок клітин і субклітинних утворень. Беруть участь у синтезі багатьох найважливіших речовин. У рослинах полісахариди виконують також опорну функцію.
Функція запасання поживних речовин. В організмі та клітині вуглеводи мають здатність накопичуватися у вигляді крохмалю у рослин та глікогену у тварин. Крохмаль і глікоген є запасними формами вуглеводів та витрачаються в міру виникнення потреби в енергії.
Захисна функція. В’язкі секрети (слизи), що виділяються різними залозами, багаті на вуглеводи та їхні похідні. Вони захищають стінки порожнистих органів (стравохід, кишки, шлунок, бронхи) від механічних пошкоджень, проникнення шкідливих бактерій і вірусів.
Я́гель (інакше оле́нячий мох) — назва лишайників роду Кладонія
Іноді ягелем називають тільки перший вид. Через кущистість оленячий мох іноді зараховують до роду Cladina.
В українській мові за посередництва російської за оленячим мохом закріпилася назва ягель, яка в російську потрапила, ймовірно, з карельськоїта фінської від саамського першоджерела jiegel (див. Етимологічний словник Фасмера). У європейських мовах, крім національних назв, набула популярності шведська назва оленячого моху renlav.
Ягель — один з найбільших лишайників: заввишки може сягати 10-15 см. Має подвійну слань: горизонтальну (рано відмирає) і вертикальну, що має вигляд білуватих, сіруватих чи сірувато-зеленуватих кущиків, гіфи стеблини яких є тоненькими трубками. За вологої погоди ягель м'який і пружний на доторк, у посуху швидко твердне, стає ламким і легко розпадається на частини. Підхоплені вітром, ці частини здатні дати початок новим рослинам.
Розрізняють близько 35 видів (Cladonia rangiferina, Cladonia alpestris, Cladonia sylvatica та інші), поширених у всіх частинах світу, з них в Україні — 5.
Ягель росте надзвичайно повільно. Щороку у висоту він збільшується лише на декілька міліметрів.
В тундрі на півночі Росії та Скандинавії ягель має велике значення як зимовий корм для північних оленів. Та через повільне зростання ягелю не випадає використовувати одну й ту саму ягелеву пашу в тундрі декілька років поспіль. З цієї причини саами були змушені вести напівкочовий б життя, мігруючи зі своїми стадами регіоном у пошуках угідь.
Деякі види містять уснінову кислоту, яка має властивості антибіотику. Через це деякі народи Півночі (ненці, саами) використовували ягель для лікування низки захворювань.
В Норвегії ягель використовується як корм для корів, свиней і овець. Його збирають після дощу, оскільки в сухому вигляді він дуже ламкий. У висушеному вигляді сировина може зберігатися дуже довго і не піддається псуванню. Для корів висушений ягель змочують підсоленою водою і додають до сіна. Або ж заварюють окропом і дають худобі і свиням. Поживна цінність ягелю дуже висока: 1 центнер ягелю замінює 3 центнера картоплi
Енергетична функція. Вуглеводи слугують основним джерелом енергії для організму. Складні за структурою, багаті на енергію вуглеводи зазнають у клітині глибокого розщеплення й у результаті перетворюються на прості, бідні на енергію сполуки — карбон(IV) оксид та воду. У ході цього процесу вивільняється енергія. У процесі розщеплення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії.
Структурна функція. В усіх без винятку тканинах та органах знайдено вуглеводи та їхні похідні. Вони входять до складу оболонок клітин і субклітинних утворень. Беруть участь у синтезі багатьох найважливіших речовин. У рослинах полісахариди виконують також опорну функцію.
Функція запасання поживних речовин. В організмі та клітині вуглеводи мають здатність накопичуватися у вигляді крохмалю у рослин та глікогену у тварин. Крохмаль і глікоген є запасними формами вуглеводів та витрачаються в міру виникнення потреби в енергії.
Захисна функція. В’язкі секрети (слизи), що виділяються різними залозами, багаті на вуглеводи та їхні похідні. Вони захищають стінки порожнистих органів (стравохід, кишки, шлунок, бронхи) від механічних пошкоджень, проникнення шкідливих бактерій і вірусів.
Біологічна класифікаціяЦарство:Гриби (Fungi)
Відділ:Аскомікотові гриби(Ascomycota)
Підвідділ:Pezizomycotina
Клас:Lecanoromycetes
Порядок:Леканорові (Lecanorales)
Родина:Кладонієві (Cladoniaceae)
Рід:Кладонія (Cladonia)
Вид:Кладонія оленяча
Біноміальна назваCladonia rangiferina
(L.) Weber ex F.H.Wigg., 1780Посилання Вікісховище:Cladonia rangiferina Віківиди:Cladonia rangiferina NCBI:111670
Я́гель (інакше оле́нячий мох) — назва лишайників роду Кладонія
Іноді ягелем називають тільки перший вид. Через кущистість оленячий мох іноді зараховують до роду Cladina.
В українській мові за посередництва російської за оленячим мохом закріпилася назва ягель, яка в російську потрапила, ймовірно, з карельськоїта фінської від саамського першоджерела jiegel (див. Етимологічний словник Фасмера). У європейських мовах, крім національних назв, набула популярності шведська назва оленячого моху renlav.
Ягель — один з найбільших лишайників: заввишки може сягати 10-15 см. Має подвійну слань: горизонтальну (рано відмирає) і вертикальну, що має вигляд білуватих, сіруватих чи сірувато-зеленуватих кущиків, гіфи стеблини яких є тоненькими трубками. За вологої погоди ягель м'який і пружний на доторк, у посуху швидко твердне, стає ламким і легко розпадається на частини. Підхоплені вітром, ці частини здатні дати початок новим рослинам.
Розрізняють близько 35 видів (Cladonia rangiferina, Cladonia alpestris, Cladonia sylvatica та інші), поширених у всіх частинах світу, з них в Україні — 5.
Ягель росте надзвичайно повільно. Щороку у висоту він збільшується лише на декілька міліметрів.
В тундрі на півночі Росії та Скандинавії ягель має велике значення як зимовий корм для північних оленів. Та через повільне зростання ягелю не випадає використовувати одну й ту саму ягелеву пашу в тундрі декілька років поспіль. З цієї причини саами були змушені вести напівкочовий б життя, мігруючи зі своїми стадами регіоном у пошуках угідь.
Деякі види містять уснінову кислоту, яка має властивості антибіотику. Через це деякі народи Півночі (ненці, саами) використовували ягель для лікування низки захворювань.
В Норвегії ягель використовується як корм для корів, свиней і овець. Його збирають після дощу, оскільки в сухому вигляді він дуже ламкий. У висушеному вигляді сировина може зберігатися дуже довго і не піддається псуванню. Для корів висушений ягель змочують підсоленою водою і додають до сіна. Або ж заварюють окропом і дають худобі і свиням. Поживна цінність ягелю дуже висока: 1 центнер ягелю замінює 3 центнера картоплi