843. де в клітині звичайно розміщується ядро?
844. наявність ядра характерна для організмів: а) прокаріотів; б) еука-
ріотів.
рівень
845 обмін речовин із цитоплазмою забезпечують структури ядра:
а) поросоми; б) хроматин; в) ядерні мембрани; г) ядерце.
846. зазначити, чи відрізняються за розміром хромосоми одна від од-
ної: а) так; б) ні.
847. ядерна структура, яка визначає спадкові властивості організму, -
це: а) ядерна оболонка; б) ядерце; в) хроматин; г) ядерний сік.
848. компоненти клітини, які забезпечують збереження спадкової інфор-
мації, – це: а) ядро; б) мітохондрії; в) рибосоми; г) хлоропласти; д) комп-
лекс гольджі; е) лізосоми.
849. генетичний код - це: а) система запису спадкової інформації;
б) здатність відтворювати собі подібних; в) розташування нуклеотидів
в ірнк; г) розташування нуклеотидів у ррнк; д) розташування нуклео-
тидів у трнк.
850. до складу ядра входять: а) пластиди; б) хромосоми; в) ядерце:
г) мітохондрії; д) лізосоми.
851. нуклеоїд прокаріотів – це місце розташування: а) рибосом; б) ти-
лакоїдів; в) днк; г) капсули.
852. з яких компонентів складається клітинне ядро?
iii piceno
858: у ядерці відбувається: а) синтез білка; б) синтез ррнк; в) синтез
ірнк; г) збирання рибосом; д) синтез трнк.
859. темні грудочки хроматину в ядрі – це місця розташування: а) кон-
денсованих ділянок хромосом; б) деконденсованих ділянок хромосом;
в) каріоплазми; г) ядерця

В наши дни природный растительный покров ис­пытывает на себе все возрастающее влияние чело­века, все больше отступает под натиском цивилиза­ции. Площади, занимаемые естественной расти­тельностью, непрерывно сокращаются. Исчезают или становятся очень редкими некоторые виды рас­тений. Все меньше остается «эталонов природы» — мало нарушенных растительных сообществ, ко­торые формировались на протяжении тысячелетий и наилучшим образом при к местным условиям. Эти объекты представляют особую цен­ность для изучения биологических механизмов, управляющих растительным покровом, для по­знания различных «патентов природы».

Интересный факт о влиянии человека на природу: индустриальный меланизм - смена окраски животных на более тёмную из-за деятельности человека. Например, многие особи берёзовой пяденицы стали более тёмными в промышленных районах, потому что это им защититься от птиц, стать незаметными на фоне копоти на деревьях.

Интересное влияние неживой природы на живую: изменение продолжительности светового дня воздействует на большинство многоклеточных организмов. Например, при уменьшении длины светового дня растения сбрасывают листья, животные укладываются в спячку. Напротив, при увеличении длины светового дня у животных наступает период размножения.

Про биотический фактор хочу рассказать то, что некоторые организмы очень интересно взаимодействуют друг с другом. Например, симбиоз растений и грибов - микориза(или грибокорень) позволяет им взаимовыгодно обмениваться органическими и неорганическими веществами. Также микориза обеспечивает передачу веществ от одного растения другому, образуя целую сеть.